Засоби благодаті
Після увірування та покаяння, цебто навернення в християнство, у житті людини починається нове життя – життя в Христі. І для того, щоб це життя було повноцінним, Господь дарував Церкві Христовій та кожному християнинові засоби благодаті.
Засоби благодаті – це Божі інструменти «через які Він притягує грішника і засвоює йому спасіння, котре придбав Христос» – такий опис дає в параграфі №6 Гамбургське Баптистське Віросповідання (1872). Засоби благодаті – це особливі, священні речі або дії, через котрі Господь благословляє Свій Народ.
Сучасні богослови не погоджуються в кількості засобів благодаті. Вейн Грудем визначає 11 засобів благодаті: Слово Боже, хрещення, Вечеря Господня, молитва, поклоніння, церковна дисципліна, пожертвування, духовні дари, спільність, проповідь, особисте служіння [1]. Луї Беркхоф говорить про те, що існує тільки три засоби благодаті: Слово Боже, хрещення і Вечеря Господня [2]. Генрі Тіссен вирішив обмежитись тільки Словом Божим та молитвою, саме їх він називає засобами благодаті [3].
Читайте також:
Я не буду стверджувати про кількість засобів благодаті, хоча схиляюсь до позиції Луї Беркхофа, і при тому готовий говорити про молитву, як про засіб благодаті. Мені абсолютно не прийнятна позиція Генрі Тіссена, який не визнає Вечерю Господню і хрещення засоби благодаті, хоча я розумію, що він антисакраменталіст. Водночас позиція Грудема досить «широка». Саме тому в цій серії статей ми обмежимось тільки чотирма: Слово Боже, Св. Хрещення, Вечеря Господня, молитва. Хоча, знову ж таки, я не буду стверджувати, що існує тільки чотири канонічні засоби благодаті.
Посилання:
[1] Уэйн Грудем. Систематическое богословие (Санкт-Петербург: Мирт, 2004). С. 1072
[2] Луи Беркхоф. Систематическое богослове (Минск: Полигафкомбинат им. Я. Коласа, 2020). С. 699-700
[3] Генрі Тіссен. Лекції з систематичної теології (Едмонтон-Канада, 2001). С. 300