Для життя

Як ви справляєтеся з почуттям провини?

Римський драматург Плавт зауважив: «Немає нічого більш жалюгідного, ніж розум людини, яка усвідомлює свою провину». Спробуйте уявити собі життя без почуття провини чи сорому. Який вибір ви б зробили, якби ніколи не відчували провини?

Можливо, ви дізналися з особистого досвіду, що тягар провини й болючі наслідки гріха, як правило, набагато важчі, ніж початковий тиск, який ви відчували, щоб піддатися спокусі в першу чергу. Тож чи варто взагалі йти проти своєї совісті й робити те, що, як ви знаєте, є неправильним?

Деякі люди вважають за краще жити з наслідками злого вчинку, ніж з неспокоєм нечистого сумління. Але якщо навмисний гріх залишається безкарним, він врешті-решт роз’їдає ваше сумління (1 Тимофія 4:2). І цей злоякісний стан призводить до того, що ви майже не відчуваєте провини, коли грішите.

Кажуть, що кожна сота людина − соціопат. Люди, яким бракує совісті, здатні зробити майже все, що завгодно. Більшість людей живуть десь між двома крайнощами: спаленим сумлінням з одного боку і постійним відчуттям провини з іншого.

Ті, хто вважає, що Бог ніколи не притягне їх до відповідальності за їхню поведінку, схильні продовжувати свої улюблені гріхи. Незалежно від того, чи живете ви зараз для Бога, чи живете у навмисному гріху, не помиліться в цьому. Судний день стане буквальною подією, і кожна година наближає вас на крок до вашої зустрічі в залі Божого суду (Матвія 12:36; Дії 17:31; Євреїв 9:27; 1 Кор. 4:5; 2 Кор. 5:10; 2 Петра 2:4; Матвія 24:36; Римлян 2:16).

«Бо мусимо всі ми з’явитися перед судовим престолом Христовим, щоб кожен прийняв згідно з тим, що в тілі робив він, чи добре, чи лихе» (2 Коринтян 5:10).

Судний день є остаточним доказом того, що «що людина посіє, те й пожне» (Гал. 6:7). І так, наслідки вашої поведінки дійсно вічні. Як би людина не намагалася втекти від реальності Божого існування, все врешті-решт повертається до нашого Творця.

«То ти кажеш мені, Ден, що мені потрібно бути більш релігійним?» Не зовсім так. Насправді релігія може зробити все ще гірше, якщо ви підходите до неї неправильно. Розумієте, більшість людей вважають, що виконання релігійних обрядів − це спосіб отримати Боже визнання. Але Бога не вражають і не радують наші зусилля, спрямовані на те, щоб викреслити наші гріхи.

Тим часом ваші гріхи продовжують накопичуватися і будуть представлені у справі проти вас у Судний день. Твої гріхи − це кожна думка, слово і вчинок, які не подобаються Богові й суперечать Його досконалим стандартам.

Єдиний спосіб почати все з чистого аркуша − це прийти до Христа з покаянням і отримати прощення. В іншому випадку, в Судний день Закон засудить вас як порушника закону.

Божий Закон викриває наші гріхи, а це, своєю чергою, виявляє нашу потребу в Спасителі, щоб очистити нас. «Закон був поставлений, щоб привести нас до Христа» (Гал. 3:24). Бог використовує провину, а потім благодать, щоб привести грішників до Господа.

Святий Дух засуджує нас у наших гріхах і веде нас до хреста (Івана 16:8-11), де Ісус страждав і помер, щоб заплатити за всі наші гріхи. Розп’яття Христа і Його воскресіння з мертвих дають нам єдину надію на славне майбутнє.

Ті, хто ніколи не відчуває провини за порушення Божих заповідей, забувають про свій справжній духовний стан. І природно припустити, що оскільки «Бог є любов» (1 Ів. 4:16), Він не вимагатиме від вас відповіді за ваші гріхи, коли ви помрете.

Але ми завжди повинні пам’ятати, що Бог також досконало святий і справедливий. Богу довелося б піти проти своєї природи, щоб залишити гріх безкарним, а це неможливо. На щастя, «покарання, що принесло нам мир, було на Ньому (Христі)» (Ісаї 53:5).

Чи приймеш ти Христа вірою (Івана 1:12) і визнаєш, що Месія взяв на Себе покарання, на яке ти заслуговуєш, чи відкинеш Христа і будеш сам розплачуватися за свої гріхи в пеклі?

Було б мудро поміркувати над цими словами апостола Івана: «Хто вірує в Сина, той має життя вічне, а хто відкидає Сина, той не побачить життя, бо гнів Божий на ньому перебуває» (Івана 3:36). Це розкриває одне з найбільших хибних уявлень людей про Бога.

Людина схильна вважати, що люблячий Бог не може покарати того, хто добрий до інших. Але це зовсім не так. Ваші особисті акти людської доброти можуть бути благородними, похвальними й корисними, але ваші добрі справи не здатні змити навіть один ваш гріх.

Писання говорить, що нерозкаяні грішники «збирають собі гнів на день гніву та об’явлення справедливого суду Бога» (Римлянам 2:5), коли не буде ніякого милосердя до тих, хто відкинув Сина Божого.

Читайте також:

Ось чому для вас так важливо прийти сьогодні до хреста зі щирістю, покаянням і вірою. Ісус омиє твої гріхи й замінить твою провину Своєю любов’ю і прощенням. Коли твої гріхи й провина будуть зняті, ти нарешті будеш вільний любити Бога і насолоджуватися близькими стосунками з твоїм Творцем і Відкупителем.

Коли ти приносиш свої гріхи Ісусові, вони віддаляються від тебе, «як схід від заходу» (Псалом 103:12).

Автор: Ден Делзелл

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Джерело
christianpost.com

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Редакція

Слово про Слово – інформаційний християнський ресурс. Публікуємо щоденні новини, коментарі, аналітику, що висвітлюють релігійну тематику в Україні та світі. Публікуємо статті різних жанрів, авторські блоги, оповідання, поезію, притчі.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button