Часто я чую від знайомих, друзів, або зовсім сторонніх такі цікаві фрази, як подбати про себе. «Потурбуйся про себе!», «Якщо за себе не подбаєш, ніхто за тебе не подбає», «Турбота про себе – джерело щастя».
Сучасні психологи пропонують багато різних книг зі всілякими корисними порадами, як подбати про себе. Обов’язково необхідно добре висипатися, правильно харчуватися, ходити на фітнес та прогулянки на свіжому повітрі.
Ось деякі цитати однієї блогерки, Еви Солар: «Активно шукайте можливості вкласти енергію в себе», «Запишіть все, що вам не подобається, чого не хочете робити», «Щодня робіть щось приємне для себе: сходіть у кіно, приготуйте улюблену страву, влаштуйте зустріч із друзями».
Звичайно, з цим не можна не погодитись, що кожен має дбати про себе, щоб жити й бути здоровим. Але я проти егоцентризму та егоїзму жити тільки для себе і піклуватися лише про себе. Поклонятися своєму я і дбати тільки про себе. Є така американська пісня: «Oh, it’s just me, myself and I Solo ride until I die». У перекладі − три рази повторюється займенник «я» в різних відмінках типу: «О, це тільки мені, сам і я соло їду поки не помру». Якось у мене на роботі відбулася коротка розмова зі співробітницею. Я оголосила одну приємну новину, що в мене мала народитися онука. Вона обурено поглянула на мене з розширеними зіницями і заявила:
— У тебе вже є два онуки, чи не так?
— Ну так.
— Навіщо так багато дітей? А от я не хочу і не матиму дітей. Хочу жити лише для себе.
— Дивись, мине час і шкодуватимеш про це.
— Ніколи не шкодуватиму, краще собаку заведу, — відповіла співробітниця.
Часто чую такі фрази від людей, які виправдовують свої інтереси: «Я заслужила це», «Я маю право», «Я це хочу».
Цікаво, що Біблія говорить дуже цінні, можливо для більшості застарілі речі, такі як: «Нехай кожний дбає не про себе, а про інших» (Филип’ян 2:4). Турбуватися про інших – благородно, красиво та дуже важливо.
У людей, які дбають про інших – добре і щасливе серце. У наші дні найчастіше можна зустріти людей, які живуть тільки для себе або для своєї сім’ї. Їм завжди все потрібне і завжди чогось не вистачає. Вони заплющують очі на потреби інших, не бачать чи не хочуть бачити чиюсь насущну потребу.
Святе Письмо нагадує: «А хто має багатство світу й бачить, що його брат у нестатках, та зачиняє своє серце від нього, то як же може Божа любов перебувати в такому? Дітоньки [мої], любімо не словом та язиком, але ділом та правдою!» (1 Івана 3:17-18).
Любов до людей проявляється в елементарній турботі. Нагодувати. Подати склянку води. Виявити гостинність. Купити комусь продукти чи одяг. Прийняти з радістю якихось місіонерів. Можливо відвідати лікарні чи дитячі будинки.
«… Бо голодував Я, і ви дали Мені їсти; спраглим був, і ви Мене напоїли; чужинцем був Я, і ви Мене прийняли; не мав одягу, і ви Мене одягнули; хворів, і ви Мене відвідали; у в’язниці був Я, і ви прийшли до Мене! Цар у відповідь скаже їм: Запевняю вас: те, що зробили одному з Моїх найменших братів, ви зробили Мені» (Матвія 25:35-36, 40).
Читайте також:
Днями одна подруга надіслала мені багато фотографій, як за участю її сім’ї влаштували різдвяне свято в одній лікарні для дітей із подарунками. «Я в такому вдячному стані, що мені здається я від радості лусну!» − написала вона мені. Турбота про інших винагороджує нас. У нас виробляється гормон ЩАСТЯ. Справжнього ЩАСТЯ… Щастя турботи про інших. Давайте будемо уважні. Виявимо турботу до тих, хто опиниться поруч із нами. Звичайно, не заради нагороди в небесах, а заради любові, яку ми отримали від Батька і яка рясно збагачує нашу ВІРУ.
Джерело: facebook.com/tatyana.moroz
