Блог Павла Марченка

Які проповіді слухати on-line, або 7 фільтрів для Інтернет-проповідників

Чимало людей дивляться, слухають, читають християнські проповіді в інтернеті. Є безліч різних проповідників Біблії, всіх відомих християнських деномінацій, і я не хочу оголошувати одних правими, а інших не правими, але хочу запропонувати кілька біблійних принципів для того, щоб кожен зміг зробити свій вибір і перебувати у здоровому вченні Біблії.
Церква зараз проходить випробування: багато хто з нас не відвідують служіння, ми вчимося бути в церкві біля екрана телевізора, і це тягне за собою серйозні загрози для живого правильного вчення Біблії.
Попередження, записане Павлом у 2 Тимофію 4:3-4 як ніколи актуальне.
«Настане бо час, коли здорової науки не будуть триматись, але за своїми пожадливостями виберуть собі вчителів, щоб вони їхні вуха влещували. Вони слух свій від правди відвернуть та до байок нахиляться».
Інтернет сьогодні переповнений різними навчаннями та єресями, які, на перший погляд, будують свої твердження на Біблії, але їхня суть далека від істинного вчення Христа.
Розуміючи складність цього питання, я хочу дати кілька критеріїв, які б змогли допомогти нам розібратися в тому, кого слухати та кого дивитися на просторах Інтернету.
 

Насправді є безліч різних проповідників Біблії, всіх відомих християнських деномінацій, і я не хочу оголошувати одних правими, а інших не правими, але хочу запропонувати кілька біблійних принципів для того, щоб кожен зміг зробити свій вибір і перебувати у здоровому вченні Біблії.

7 фільтрів для Інтернетпроповідників:

  1. Не варто слухати проповідника, якщо проповідь не прив’язана до тексту Біблії, і ґрунтується на особистих переживаннях і одкровеннях, які стоять вище Біблії.

Наші переживання і досвід дуже суб’єктивний не тільки в нашій оцінці того, що відбувається, але і в методах і дії Божому стосовно нас. Як ми виховуємо, заохочуємо або караємо кожного з наших дітей по-різному, так і Бог, індивідуально вирощує всіх нас. Тому не варто порівнювати або ще гірше уніфікувати свій досвід як формулу для кожного віруючого. Для цього є Слово Боже, і тільки на ньому повинна будуватися проповідь. Ніщо не може замінити його.
До Євреїв 4:12: «Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця».
2 Тимофію 3:14-17: «А ти в тім пробувай, чого тебе навчено, і що тобі звірено, відаючи тих, від кого навчився був ти. І ти знаєш з дитинства Писання святе, що може зробити тебе мудрим на спасіння вірою в Христа Ісуса. Усе Писання Богом надхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності, щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова».
Тільки Слово Боже повинне формувати наш досвід і наші переживання, і не в якому разі навпаки. Воно формує нашу віру, наш досвід і переживання, зміцнюють і підтверджують її, але ні в якому разі не навпаки. Воно формує наші проповіді, воно універсальне і тільки через нього працює Святий Дух в житті та серці слухача. Але коли переживання, досвід, одкровення проповідника виходять на перший план, затьмарюючи істину Слова Божого, то такий проповідник стає ідолом для своїх ідолопоклонників і віра таких шанувальників будується на хиткій підставі, на людині, а не на Христі і Його Слові.

  1. Не варто слухати проповідника, якщо він говори про успішне життя вже тут на землі.

Йдеться про, так би мовити, «Євангеліє успіху» – якщо ти християнин, то ти повинен бути багатий, здоровий і не мати ніяких проблем в цьому земному житті, а якщо ти хворий, бідний, то у тебе не вистачає віри. Це не має нічого спільного з Євангелієм Ісуса Христа, слова Якого звучать через століття:
Від Івана 16:33: «… Страждання зазнаєте в світі, але будьте відважні: Я світ переміг!».
Від Івана 15:18: «Коли вас світ ненавидить, знайте, що Мене він зненавидів перше, як вас».
Пам’ятайте, коли до Ісуса підійшов чоловік і сказав, що він хоче слідувати за Ним, то відповідь Ісуса гарантувала цій людині не успіх і достаток, а труднощі та невизначеність.
Віл Луки 9:57-58: «І сталось, як дорогою йшли, сказав був до Нього один: Я піду за Тобою, хоч би куди Ти пішов. Ісус же йому відказав: Мають нори лисиці, а гнізда небесні пташки, Син же Людський не має ніде й голови прихилити!».
Історія церкви говорить про теж саме. Всі апостоли, крім Івана, померли мученицькою смертю за Христа. Павло проходив не найблагополучніший період у своєму служінні. Дивіться, яке резюме він підводить.
2 до Коринтян 11:24-27: «Від євреїв п’ять раз я прийняв був по сорок ударів без одного, тричі киями бито мене, один раз мене каменували, тричі розбивсь корабель, ніч і день я пробув у глибочині морській; у мандрівках я часто бував, бував у небезпеках на річках, у небезпеках розбійничих, у небезпеках свого народу, у небезпеках поган, у небезпеках по містах, у небезпеках на пустині, у небезпеках на морі, у небезпеках між братами фальшивими, у виснажуванні та в праці, часто в недосипанні, у голоді й спразі, часто в пості, у холоді та в наготі».
В інших уривках він так говорить:
2 Тимофію 3:12: «Та й усі, хто хоче жити побожно у Христі Ісусі, будуть переслідувані».
І попереджає нас про тих людей, які будуть використовувати благочестя для власної вигоди та наживи.
1 Тимофію 6:3-5: «А коли хто навчає інакше, і не приступає до здорових слів Господа нашого Ісуса Христа та до науки, що вона за правдивою вірою, той згордів, нічого не знає, але захворів на суперечки й змагання, що від них повстають заздрість, сварки, богозневаги, лукаві здогади, постійні сварні між людьми зіпсутого розуму й позбавлених правди, які думають, ніби благочестя то зиск. Цурайся таких!».
Чому ж ми вирішили, що життя християнина має бути встелена квітами, що у нас повинно бути здоров’я і земне багатство? Адже Христос прийшов дати нам не земне багатство, а духовне, не земну радість, а радість Його присутності в наших немочах, щоб ми могли подібно Павлу, який співав сидячи у темниці, співати та славити Господа, попри життєві ситуації й труднощі.

  1. Не варто слухати проповідника, якщо під час проповіді або служіння є заклики до масових зцілень і розповіді про великі чудотворення.

У слові Божому є чітке пояснення щодо молитви про зцілення хворого. Ця молитва неминуче пов’язана зі сповіданням гріхів хворого і молитвою пресвітерів.
Якова 5:14-16: «Чи хворіє хто з вас? Хай покличе пресвітерів Церкви, і над ним хай помоляться, намастивши його оливою в Господнє Ім’я, і молитва віри вздоровить недужого, і Господь його підійме, а коли він гріхи був учинив, то вони йому простяться. Отже, признавайтесь один перед одним у своїх прогріхах, і моліться один за одного, щоб вам уздоровитись. Бо дуже могутня ревна молитва праведного!».
Те, що називають «зціленням» в сучасних церквах, часто неможливо ні перевірити, ні побачити, ні підтвердити. Жоден з таких цілителів не підняв паралізованого з ліжка, ні пришив руку інваліду, ні відкрив очі людині з порушенням зору.
Я бачив і знаю, що таке зцілення, я бачив чудеса. Дев’ять років тому Бог воскресив з мертвих мого племінника, дитину, яка була тричі записана мертвою, якому лікарі обіцяли смерть, інвалідність і багато іншого. Проте він через 7 днів пішов додому без єдиних наслідків. Бог зцілює того, кого хоче і коли хоче. Бажання і гонитва за зціленнями, це наслідок неправильного богослов’я «Євангелія успіху». Хвороби – це частина нашого життя, ми проходимо через них, і наша віра зміцнюється. Іноді Бог зцілює, іноді ні. Він вибирає, і ми не маємо права командувати Їм.
Апостол Павло пише про свою хворобу так:
2 до Коринтян 12:7-9: «А щоб я через пребагато об’явлень не величався, то дано мені в тіло колючку, посланця сатани, щоб бив в обличчя мене, щоб я не величався. Про нього три рази благав я Господа, щоб він відступився від мене. І сказав Він мені: Досить тобі Моєї благодаті, бо сила Моя здійснюється в немочі. Отож, краще я буду хвалитись своїми немочами, щоб сила Христова вселилася в мене».
Я більш здивований вірою людини, яка не убожіє в його хворобі, ніж вірою людини, яка може зцілювати від хвороби. Я бачив хворих на рак, які могли у своїй слабкості зміцнювати сильних. Я бачив прикутих до ліжка, які сповнені радості у Христі. Я бачив людей з інвалідністю, які, коли були здорові, не шукали Бога. Я знаю, що Бог може робити все коли хоче, як хоче і з ким хоче – це все служитиме для Його слави.
А гонитва за «помолися за того, кого ти згадав», «приклади руку до хворого місця», «дух зубного болю – вийди геть» і так далі, нічого спільного з Євангелієм Ісуса Христа та Біблійним зціленням не має.

  1. Не варто слухати проповідника, якщо він говорить щось нове, чого ви раніше ніколи не чули, критикуючи все що проповідують в інших церквах.

Деякі проповідники зробили на цьому цілий рух. Їхні проповіді мають гучні, зухвалі, скандальні та кричущі назви. Вони розраховані на незатверджених, скривджених, вічно незадоволених слухачів. Все що вони роблять, це сміються з баптистів і п’ятидесятників, католиків і православних. Вони сміються над доктринами та поглядами всіх, крім своїх особистих. В їхніх проповідях лунає майже істина, з невеликою частиною красивої єресі. Вони проповідують нове одкровення, нове розуміння Святого Письма, яке ніхто до них не проповідував.
Нам потрібно бути дуже обережними з таким вченням, знаючи, що саме цю тактику використовує диявол. Він спокушав Ісуса, використовуючи Слово Боже, і повірте, він вміє перекручувати істину. У Дії Апостолів описується історія про одну групу віруючих з міста Верії:
Дії Апостолів 17:11: «Ці [верійці] були шляхетніші за солунян, і слова прийняли з повним запалом, і Писання досліджували день-у-день, чи так воно є».
Біблія схвалює і заохочує такий підхід. Ми повинні проповідь будь-якого проповідника прирівнювати до непогрішної істини Святого Письма.

Схожі статті
  1. Не варто слухати проповідницю, жінку, яка є пастором.

Я розумію, що хтось може мене звинуватити в такому патріархальному підході до цього питання. Відразу хочу сказати, що я думаю, що жінка може вчити в церкві, але це більше, як виняток, а не як правило.
Але давайте все послідовно. Жінка, як і чоловік, мають взаємні стосунки з Богом, і кожен індивідуально відповідальний за свій духовний ріст і освячення. Що ж стосується служіння жінки в церкві, тут Біблія передбачає деякі розмежування.
Павло, описуючи порядок проведення служіння в Письмі до Коринтян говорить про жінку, яка може молитися і пророкувати в служінні (1 до Коринтян 11:5). У той самий час ми бачимо це, як виняток, а не як правило, оскільки цей текст не говорить про те, чи може жінка пророкувати взагалі, але про те, як вона повинна робити якщо вже їй і доводиться зайняти цю роль.
Текст, який говорить про те, хто повинен молитися, вчити та пророкувати записаний як частина настанови Павла молодому пастору для влаштування служінь в церкві.
1 Тимофію 2:8-12: «Отож, хочу я, щоб мужі чинили молитви на кожному місці, підіймаючи чисті руки без гніву та сумніву. Так само й жінки, у скромнім убранні, з соромливістю та невинністю, нехай прикрашають себе не плетінням волосся, не коштовними шатами, але добрими вчинками, як то личить жінкам, що присвячуються на побожність. Нехай жінка навчається мовчки в повній покорі. А жінці навчати я не дозволяю, ані панувати над мужем, але бути в мовчанні».
Висновки з цих уривків однозначні. Тому брати повинні навчати церкву.
Якщо жінка і може навчати в церкві, як виняток, а не як правило, то чи може жінка бути пастором церкви?
Для того, щоб відповісти на це питання, розберімося що таке «пастор церкви». Коли я вживаю цю фразу, то я маю на увазі саме керівну посаду і служіння, займане братом в помісній церкві. Я не кажу про дар пастора, оскільки є пастора, які не мають дар пастора, а мають інші дари: управління, навчання і так далі. (Це інша тема). Дар пастора може мати ще не один і не два, а багато членів церкви, що включає і сестер. До того, серед сестер у вашій церкві обов’язково є сестри з пастирським даром і серцем, які піклуються про душі інших сестер і навіть братів. Що ж стосується посади та служіння Пастора Церкви, то Біблія однозначно говорить про це, як про чоловічу роль, тобто він обіймає цю посаду.
1 Тимофію 3:2-4 «А єпископ має бути бездоганний, муж однієї дружини, тверезий, невинний, чесний, гостинний до приходнів, здібний навчати, не пьяница, не драчун, умеющий владеть собой, мягкий, не задиристый, не падкий до денег; щоб добре рядив власним домом, що має дітей у слухняності з повною чесністю».
До Тита 1:6 «коли хто бездоганний, муж єдиної дружини, має вірних дітей, недокорених за блуд або неслухняність».
Біблія не двозначно говорить про це. Слово Боже залишається незмінним і навіть щодо рівності статей або, коли жіночу стать хочуть поставити вище над чоловічою, в явно вираженому феміністичному русі. Господь, Який створив чоловіка і жінку, дав нам певні інструкції, і краще для нас, якщо ми навчимося коритися, а не чинити опір Його задуму.

  1. Не варто слухати проповідника, якщо в церкві наголос ставиться на пророків або пророчиць.

Може комусь таке і звично, але я читав і чув безліч, так би мовити, «пророцтв» і більшість з них, це погано написані проповіді, зазвичай сестрами в церкві, яким не дають проповідувати. Ці пророцтва нічого спільного не мають з пророкуванням майбутнього. Навпаки, що стосується майбутнього, то вони у величезній більшості помиляються. Я чув передбачення кінця світу, передбачення про затоплення західного узбережжя США, пророцтва про необхідність переїзду в Болівію тощо. У центрі Євангельської церкви стоїть ЄВАНГЕЛЬСЬКА ПРОПОВІДЬ СЛОВА БОЖОГО, а не пророцтво сумнівних пророків або пророчиць.
2 Петра 1: 19-21-2:1-3 «І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвиднятися, і світова зірниця засяє у ваших серцях, бо ви знаєте перше про те, що жодне пророцтво в Писанні від власного вияснення не залежить. Бо пророцтва ніколи не було з волі людської, а звіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим. А між людом були й неправдиві пророки, як і будуть між вас учителі неправдиві, що впровадять згубні єресі, відречуться від Владики, що викупив їх, і стягнуть на себе самі скору погибіль. І багато-хто підуть за пожадливістю їхньою, а через них дорога правдива зневажиться. І в зажерливості вони будуть ловити вас словами облесними. Суд на них віддавна не бариться, а їхня загибіль не дрімає!».
Якби ми до сьогоденних «пророків» застосовували старозавітні принципи перевірки їх на правдивість, а саме смертну кару якщо пророцтво не здійснилося, то в церкві лунали б набагато менше всякої нісенітниці, яку вважають за «слово від Господа».

  1. Не варто слухати проповідника, якщо він проповідує порятунок не через Христа, а через Христа + дотримання якихось правил і звичаїв.

На жаль, на просторах Інтернету є і такі проповіді. Одні кажуть, що спасіння тільки тоді справжнє, коли ти отримав знамення інших мов. Інші кажуть, що ми самі повинні намагатися жити благочестиво, щоб досягти спасіння. Треті, до спасіння доповнюють дотримання суботи та відмову від певної їжі. Четверті, затверджують правильний патріархат, тому що поза ними для церкви немає спасіння.
Христос же запропонував Себе в жертву для спасіння кожному, хто вірує в Нього. Цим і дивовижна Благодать Божа. Він віддав Свого Сина для спасіння грішників, які нічого не заслужили. І якщо в проповіді звучить Євангеліє + ще щось, то це не євангельська проповідь.
До Ефесян 2:8-10 «Бо спасені ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий, не від діл, щоб ніхто не хвалився. Бо ми Його твориво, створені в Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував, щоб ми в них перебували».
Будьте обережні в цей не простий час. З обережністю відкривайте своє серце і свій розум до тих, чиє вчення може виявитися помилковим. Перевіряйте, подібно верійцям те, що ви чуєте. Не соромтеся запитати вашого пастора й інших братів про того чи того проповідника. Прислухайтеся до їхніх рекомендації та не отруюйте свою душу псевдовченнями, тим самим руйнуючи рятівну віру, яка народилася у вас через дію Духа Святого за допомогою чистого Слова Божого.
Нехай Господь благословить вас.
Автор: Павло Марченко, пастор церкви «Воскресіння» м. Шостка (Сумська область).

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Павло Марченко

Пастор Церкви Воскресіння, м. Шостка, Сумська обл. Студент Київської Богословської семінарії. Одружений, батько чотирьох дітей, має одного внука.

Схожі статті

Одне повідомлення

  1. Гадаю, дійсно: таки варто мати тут певний критичний “фільтр”. У т. ч. і до цих “7 принципів”, мовляв, “здорового” – “істинного вчення Біблії”.
    Бо і вони, на жаль, також несуть в собі відбиток віровчення певної деномінації. А тим паче – у викладі суто особистого досвіду, світовідчуття і світобачення шановного автора цього допису… :)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button
Дорогий читачу, дякуємо, що ви з нами

Запрошуємо стати частиною спільного майбутнього та приєднатися до друзів “Слово про Слово” – тих, кому не байдуже, чим наповнюється український інформаційний простір. Тих, хто дивиться на світ з християнської позиції. Підтримати проєкт

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!