Закон проти Московського патріархату в Україні не працює: що заважає державі діяти?
Минуло понад вісім місяців відтоді, як в Україні набув чинності закон, що забороняє діяльність релігійних організацій, пов’язаних із Російською Федерацією. Попри це, абсолютна більшість громад, які формально належать до УПЦ МП, не виконали вимоги цього закону й досі не розірвали зв’язків із Московським патріархатом.
Джерело: Главком
Огляд закону: що заборонено?
20 серпня 2024 року Верховна Рада ухвалила закон про заборону діяльності релігійних організацій, афілійованих із країною-агресором, а президент підписав його 24 серпня — у День Незалежності. Закон передбачає:
- 9 місяців для релігійних громад, щоб розірвати канонічний чи організаційний зв’язок із РПЦ;
- перевірки ознак афілійованості, які має здійснювати Держслужба з етнополітики і свободи совісті (ДЕСС);
- право держави звертатися до суду в разі невиконання припису про зміну статуту.
Ознаки афілійованості чітко визначені у семи пунктах, зокрема: канонічна підлеглість РПЦ, призначення керівників з боку Москви, затвердження статутів з боку російської церковної ієрархії тощо.
Чому закон не виконується?
Хоча закон набрав чинності, уряд не затвердив жодного підзаконного акту, які потрібні для його реалізації. ДЕСС, за словами голови служби Віктора Єленського, не може офіційно проводити дослідження чи видавати приписи без затвердженого порядку. Проєкт постанови Кабміну, який мав би запустити механізм втілення закону, досі перебуває на узгодженні — зокрема через зауваження від НАЗК.
На місцях ситуація виглядає неоднозначно. Деякі обласні адміністрації визнають, що УПЦ МП юридично пов’язана з РПЦ, а інші — уникають чітких відповідей або відмовляються надавати дані. Тим часом релігійні громади, прикриваючись формальними статутними змінами, продовжують діяти в єдності з Москвою.
Стан справ у регіонах
Згідно з офіційними відповідями ОВА, після ухвалення закону лише невелика частина релігійних громад розірвала зв’язок із РПЦ. Наприклад:
- У Сумській області з понад 400 громад лише одна перейшла до ПЦУ;
- У Чернігівській — лише дві з 542;
- У Тернопільській — жодна;
- У Черкаській — 21 із 493;
- У Миколаївській області — офіційно не виявлено жодної афілійованої громади, що викликає подив.
Переходи до ПЦУ залишаються поодинокими і не створюють критичної маси для масштабних змін.
Хто гальмує?
НАЗК вимагає доопрацювання постанови Кабміну щодо обліку культового майна — йдеться про ризики зловживань при його передачі в оренду. Уряд не ухвалює документи без цих узгоджень, а без затверджених механізмів ДЕСС юридично не може діяти. У підсумку — закон не працює.
Попри гучні заяви про «духовну незалежність» і заборону Московської церкви, на практиці процес практично заблокований. Без політичної волі Кабміну та реального запуску механізмів контролю за виконанням закону — УПЦ МП фактично залишиться вільною від будь-якої відповідальності. Суспільство ж і надалі спостерігатиме за присутністю структури, яка у повній єдності з агресором, в освітньому, медійному та духовному просторі країни.
Читайте також:
