В Ізраїлі археологи знайшли остракон з давнім написом. Артефакт допомагає вивчити історію давньоєврейського алфавіту
В Ізраїлі у стародавньому ханаанському місті Тель-Лахіші археологи знайшли глиняний остракон з найдавнішим у регіоні алфавітним текстом. Завдяки тексту можна проаналізувати, як система давньоєврейського письма потрапила з Єгипту до Східного Середземномор’я. Ця система письма стала найпоширенішою системою письма аж донині.
Джерело: Facebook-сторінка «Громада “Бейт Шалом”».
Остракон знайшла австрійська команда у 2018 році. Попередні артефакти були виявлені командою з Тель-Авіва у проміжку між 1973 і 1987 роками.
Йдеться, що крихітний уламок кераміки з написом, який був виявлений у Тель-Лахіші (це місто стало ключовим поселенням давнього ізраїльського царства Юдеї, про яке згадується в Біблії), датується віком 3500 років і є найдавнішим текстом із Південного Леванту.
Історія знахідки
Ймовірно остракон був розроблений «ханаанськими мігрантами» у Стародавньому Єгипті. Артефакт можна датувати близько 1450 р. до н. е.
Остракон розміром лише 40 на 35 міліметрів був частиною глиняного посуду для молока, привезеного з Кіпру, але напис чорнилом було зроблено в Ханаані.
Черепок був датований серединою 15 століття до н. е. Знахідка викопана у залишках великої будівлі. Цей фрагмент був частиною прикрашеної глиняної чаші, привезеної з Кіпру.
Система письма
Найдавніші приклади алфавітного письма були знайдені у вигляді наскельних написів у Ваді-ель-Хол, в Західній пустелі Єгипту, та в Серабіт-ель-Хадімі.
Протосинайські тексти датуються 19 або 18 століттями до н. е., і вчені, як правило, вважають, що вони були написані ханаанськими робітниками або рабами, які жили в Єгипті майже 4000 років тому.
Відомо, що з 17 по 16 століття до н. е. Північним Єгиптом керували гіксоси, династія правителів із семітським корінням. І вони були місцевим населенням, що походило від давніх іммігрантів з Леванту – можливо, тих самих семітських робітників або рабів, які писали перші алфавітні тексти в єгипетській пустелі.
Тому саме під час панування гіксосів ідея зобразити звуки символами, вперше використана левантійськими мігрантами в Єгипті, перекочувала назад до ханаанської землі.
Раби-семіти адаптували з давньоєгипетської писемної системи кілька ієрогліфів, щоб зобразити звуки власної семітської мови.
Найбільш ранні алфавітні написи в Леванті сягають щонайбільше 12-13 століть до н. е.
Згодом цей протоханаанський алфавіт перетворився на письмові системи, що використовувались народами Леванта.
Давні ізраїльтяни використовували його для написання Танаху (Тори, Пророків та Писання), тоді як фінікійська версія письма поширювалася торговцями по Середземному морю до Греції, а потім і Риму. З часом вона стала латинським алфавітом, яким ми користуємося зараз.
Що написано на знахідці?
Важко розшифрувати слова, написані на знахідці, оскільки текст дуже короткий і неповний.
За словами Хаґґая Місґава, епіграфіста з Єврейського університету в Єрусалимі, у перших трьох буквах тексту може бути написано слово עבד – «евд», яке можна перекласти як «раб» або «слуга».
Однак це слово могло бути частиною імені. Особисті імена в той період часто містили слово «слуга» разом з іменем місцевого бога, щоб закликати до захисту цього конкретного божества або символізувати свою відданість йому. Більш пізніми еквівалентами цього слова є єврейське ім’я Овадія (евед YHWH – слуга Ягве) або арабське Абдулла (слуга Аллаха).
Другий рядок у написі ще складніше інтерпретувати, але в ньому може бути написано слово נפת – «нфт», що на івриті означає «нектар» або «мед». Чи означає це, що напис мав на меті позначити миску як чийсь горщик з медом, незрозуміло.
Читайте також:
Висновки
Остракон з Тель-Лахішу показує, що алфавітне письмо вже було в Леванті задовго до завоювання Єгиптом. Це свідчить про те, що поширення цієї письмової системи було пов’язане зі зв’язками між Єгиптом та Ханааном.
Дослідники дійшли висновку, що напис допомагає осмислити поширення раннього алфавіту в Леванті, а також свідчить про те, що він розвивався самостійно і задовго до панування Єгипту в регіоні. Вчені описали це відкриття як «загублену ланку» в історії раннього алфавітного письма в Південному Леванті, – це елемент системи письма, до якої можна простежити більшість, якщо не всі, алфавітних видів письма.
Нагадаємо, що археологічне відкриття глиняних табличок дало змогу краще зрозуміти хетську цивілізацію та історичну правдивість Біблії. Завдяки вивченню історії про народ хеттів, можна дійти висновку, що Біблія цілком може бути історичною хронікою.
