Узбекистан запроваджує покарання для батьків за релігійне виховання дітей
21 лютого 2025 року в Узбекистані набув чинності новий закон, що передбачає штрафи або ув’язнення для батьків, які дозволяють своїм дітям до 18 років отримувати “незаконну” релігійну освіту.
Джерело: forum18
Це нововведення викликало значне занепокоєння серед мусульман та правозахисників, які вбачають у ньому чергове посилення державного контролю над релігійним життям громадян.
Жорсткі санкції для батьків
Відповідно до нового закону, батьки або опікуни, які дозволять своїм дітям отримувати релігійну освіту без державного дозволу, можуть отримати штраф у розмірі понад місячну середню зарплату або бути ув’язненими до 15 діб. Повторне порушення протягом року передбачає ще суворіші санкції.
Попередні узбецькі закони карали лише тих, хто навчав релігії без дозволу, але тепер під приціл держави потрапили і батьки.
Обмеження релігійної свободи під приводом боротьби з екстремізмом
Уряд пояснює введення нового закону необхідністю запобігання “релігійному екстремізму” та впливу терористичних угруповань. Проте критики стверджують, що це лише виправдання дискримінаційної політики щодо мусульман та інших релігійних громад.
Зокрема, узбецьке Міністерство внутрішніх справ заявило, що незаконні релігійні школи “сприяють радикалізації населення”. Однак міжнародні правозахисні організації неодноразово звинувачували узбецький уряд у безпідставному переслідуванні віруючих під виглядом боротьби з екстремізмом.
Супротив суспільства і жорсткі репресії
Закон ухвалювався без широкого громадського обговорення. Коли його текст оприлюднили на офіційному сайті парламенту, 90% коментарів були негативними.
Ось лише кілька з них:
- “Батьки мають самі вирішувати, як виховувати своїх дітей!”
- “Як можна бути мусульманином, якщо ти нічого не знаєш про іслам до 18 років?”
- “Держава повинна боротися не з релігією, а з реальними загрозами для суспільства”.
Однак попри протести, закон було ухвалено Олій Мажлісом (парламентом Узбекистану) 16 серпня 2024 року і підписано президентом Шавкатом Мірзійоєвим 20 лютого 2025 року.
Самі ж чиновники уникають відповідей на запитання журналістів. Наприклад, представник Державного комітету у справах релігій заявив, що журналісти повинні звертатися до парламенту, а чиновники адміністрації президента просто відмовилися коментувати закон.
Наслідки для релігійних громад
Цей закон ставить батьків перед складним вибором: або відмовитися від релігійного виховання своїх дітей, або ризикувати покаранням.
За даними правозахисників, багато узбецьких сімей уже відправляють своїх дітей до релігійних шкіл за кордоном, зокрема в Туреччині. Дехто з батьків навіть виїжджає з країни, побоюючись репресій.
Крім того, поліція вже почала рейди в мечетях під час Рамадану, не допускаючи неповнолітніх на молитви. Батьки, які приводять дітей на релігійні служби, ризикують отримати штраф або навіть арешт.
Порушення міжнародних норм
Правозахисники наголошують, що цей закон суперечить міжнародним зобов’язанням Узбекистану.
Стаття 18 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (ICCPR) гарантує право батьків виховувати дітей у відповідності до своїх релігійних переконань. Однак узбецький уряд фактично позбавив громадян цього права.
Що далі?
Як довго узбецька влада зможе зберігати контроль над релігійною сферою? Чи продовжить уряд посилювати репресії проти віруючих? І чи наважаться міжнародні організації засудити ці порушення?
Відповіді на ці питання визначать майбутнє релігійної свободи в Узбекистані.
Читайте також:
- В Узбекистані на Великдень міліція увірвалась у Дім молитви баптистів та затримала 10 членів громади
