Нас забули»: вигнані з Арцаху християни кажуть, що їхні права випали з порядку денного миру
Два роки після масового виходу з Нагірного Карабаху (Арцаху) понад 120 тис. етнічних вірмен живуть у Вірменії як біженці й почуваються «покинутими всіма» — як міжнародною спільнотою, так і власним урядом. Про це заявляють представники уряду Арцаху у вигнанні та правозахисники, які закликають не «закривати сторінку Арцаху» та домагатися права на повернення.
Джерело: The Christian Post
34-річна юристка та правозахисниця Марина Сімонян розповіла, що під час вересневої операції Азербайджану 2023 року люди тікали єдиною дорогою через міст Хакарі, де «можна було чекати всього»: від примусових зупинок і принижень до викрадень. Додаткової травми завдала вибухівка на складі пального в Беркадзорі 25 вересня, де, за її словами, загинули близько 230 осіб. Сімонян каже, що після окупації азербайджанська сторона «руйнує історичні вулиці й храми», а на місці її дому зводять мечеть.
Мир без права на повернення й заручники в Баку
Лідери арцахських структур у вигнанні критикують мирні домовленості від 8 серпня як такі, що не передбачають:
права на повернення для біженців з Арцаху;
звільнення близько двох десятків арцахських вірмен, утримуваних у Баку.
Вони вважають, що ці «мінімальні» пункти мали бути включені до домовленостей. Між тим Міжнародний суд ООН у листопаді 2023 року зобов’язав Азербайджан забезпечити безпечне й безперешкодне повернення арцахських вірмен, однак механізмів реалізації поки немає.
Бідність і інтеграція: «спільноти розпорошують»
За даними омбудсмена Арцаху Гегама Степаняна, 30–40% біженців живуть у бідності, офіційно працевлаштовані — лише близько 20 тис. Освітні та житлові програми, надані державою і донорами, «не забезпечили належного рівня інтеграції», каже він. Частина вимог для отримання житла (зокрема набуття громадянства Вірменії) відлякує людей, які бояться, що це «пошкодить праву на повернення». Окрема критика — відсутність пріоритету поселенню громадами, що, на думку біженців, загрожує зникненням окремої арцахської ідентичності.
Звинувачення у «мові ворожнечі» та заклик до єдності
Степанян визнає випадки хейтспічу щодо вихідців з Арцаху у Вірменії — зокрема звинувачення, що «здали» регіон або «грають на руку опозиції». Водночас, підкреслює він, сотні тисяч вірмен виявляють солідарність і допомагають біженцям.
Міжнародні вимоги
Арцахські лідери наполягають на:
міжнародних платформах і гарантіях для майбутнього повернення (за косовським чи іншим прецедентом);
звільненні утримуваних у Баку арцахців;
захисті культурної спадщини від руйнування;
послідовному міжнародному тиску на Баку з вимогою виконувати рішення МС ООН та ЄСПЛ.
Учасники нещодавньої візитної делегації «Save Armenia» (серед них — активістка Елведа Кінг) заявили, що домагатимуться пріоритетного включення питання заручників до порядку денного та «підсилення голосу» біженців Арцаху на міжнародних майданчиках.
«Ми хочемо миру, але не будь-якою ціною. Нам потрібна справедливість і реальні гарантії — інакше конфлікт не буде розв’язаний по суті», — підсумував колишній державний міністр Арцаху Артак Бегларян.
Ред.: Сторони конфлікту публічно висловлюють протилежні оцінки подій і взаємні звинувачення. Незалежна верифікація окремих тверджень у нинішніх умовах ускладнена.
Читайте також:
