Вольтер (1694-1778), цілеспрямовано підриває вплив Церкви, прагнув зберегти запозичений у неї ж жанр повчальних проповідей. Уже в найпершій з них він проголошує: «Давайте ж, брати мої, по крайній мірі, подивимося, наскільки корисна така віра і наскільки ми зацікавлені в тому, щоб вона була відображена у всіх серцях. Принципи ці необхідні для збереження людського роду». Запеклий антиклерикал, який закликав «розчавити гадину» релігії, по суті, визнавав, що без віри в Бога людство приречене!
Проводячи свої атеїстичні збори, Вольтер суворо стежив за тим, щоб дискусія не починалася, поки останній слуга не покине територію маєтку. Лише після цього він звертався до однодумців: «Тепер, панове, ви можете продовжити ваші промови проти Бога. Я не бажаю, щоб мої слуги зарізали і обікрали мене нинішньої ж ночі, тому я вважаю за краще, щоб вони вас не слухали».
Відомими стали і слова сестри милосердя, яка провела кілька годин біля смертного одра Вольтера: «Я вам кажу, що за всі багатства Європи я не хочу бачити іншого вмираючого безбожника. Це було щось жахливе».
Відмова від біблійної основи повернула європейську культуру на 2000 років назад – до того, від чого вона весь цей час йшла: «Вони, пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемніли своїми думками, і запаморочилось нерозумне їхнє серце; Називаючи себе мудрими, збожеволіли, і славу нетлінного Бога змінили на подобу образа тлінної людини, і птахів, і чотириногих, і гадів, – то й видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечистість, щоб вони самі знеславляли свої тіла. Вони замінили Божу правду на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творцеві, що благословенний навіки, амінь. Тому видав їх Бог ганебним пристрастям: жінки замінили природне єднання на протиприродне. Так само й чоловіки, залишивши природне єднання з жіночою статтю, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли в собі відплату, відповідну їхньому оману. А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізнанні, видав їх Бог на розум перевернений – щоб чинили непристойне, так що вони повні всякої неправди, лукавства, користолюбства, злоби, повні заздрости, убивства, суперечки, омани, лихих звичаїв, обмовники, наклепники, богоненавидники, кривдники, чваньки, пишні, винахідники зла, неслухняні батькам, нерозумні, зрадники, нелюбовні, немилостиві. Вони знають присуд Божий, що хто чинить таке, варті смерти, а проте не тільки самі чинять, але й роблять схвалюють» (Римлян 1: 22-32).
Читайте також:
Написано це в середині I століття нашої ери. Але, погодьтеся, читається – як огляд сьогоднішніх новин.
