Новини археології

У шахтах Ізраїлю 3000 років тому працювали «менеджери та інженери»

Близько 3000 років тому мідна промисловість у долині Арава – розташованої між сучасним південним Ізраїлем та Йорданією – процвітала завдяки здібностям її керівників, а не технологіям, імпортованим з Єгипетської імперії.

Джерело: jpost

«Схоже, що секрет успіху давньої мідної промисловості в Араві криється у навичках та здібностях ефективних менеджерів, яким на кожному етапі прийняття рішень допомагали талановиті технологічні експерти», − сказав Давид Лурія з TAU, який провів дослідження, опубліковане в академічному журналі PLOS ONE.

Лурія розглянув два основних райони видобутку в регіоні − Тімна, що знаходиться на північ від Ейлата, і Файнан в Йорданії.

Шахти в Тимні традиційно асоціювалися з царем Соломоном та Ізраїльським царством, поки наприкінці 1960-х років під час розкопок не було виявлено невеликий єгипетський храм, який був сприйнятий як доказ того, що гірська діяльність була пов’язана з Єгиптом і датується 13 століттям до н. е., приблизно за 200 років до царя Давида.

Однак після того, як у 2013 році археологи TAU знову розпочали розкопки, радіовуглецеве датування органічного матеріалу довело, що найбільш інтенсивна діяльність на цьому місці відбувалася близько 1000 років до н. е., за часів Давида та Соломона, коли Єгипет уже не був могутнім.

У період із 1200 до н. е. по 850 до н. е., коли роботи різко припинилися, кількість виробленого шлаку збільшилася з 1600 тонн до 23 000 тонн.

Проте багато вчених припустили, що високий технологічний рівень, продемонстрований у шахтах, все ж таки походить з Єгипту, зокрема, з поїздки в цей регіон єгипетського фараона Шишака в 925 році до нашої ери. У 2014 році у Файнані було виявлено скарабей із зображенням Шишака. Цей цар також згадується у Біблії.

«У п’ятий рік царя Реховоама цар Єгипту Шишак виступив у похід на Єрусалим і пограбував скарби дому Господнього та скарби царського палацу. Він забрав усе; він забрав навіть усі золоті щити, які зробив Соломон», − йдеться в уривку з Книги Царств.

Проте, на думку Лурії, мета вторгнення фараона Шишака була іншого характеру.

«Мета експедиції Шишака полягала не у фізичному захопленні мідних копалень в Араві, а в укладанні довгострокової угоди з жителями Арави, щоб зміцнити місцеве виробництво і тим самим збільшити експорт міді до Єгипту, який на той час зазнав труднощів з місцевим виробництвом», − сказав він.

Лурія припустив, що стародавні робітники на шахті спиралися на дві системи розвитку промисловості, відомі сьогодні як «проб та помилок» та «нарощування масштабів». Перша має на увазі повільну роботу з удосконалення застосовуваних методів; друга − збільшення обсягів виробництва з використанням широко доступних матеріалів і процесів.

«Очевидно, що ці терміни не використовувалися в давнину, але застосування їхніх практичних принципів стало можливим завдяки базовому розумінню інженерії та здоровому глузду, які зустрічалися і в інших місцях стародавнього світу», − сказав він.

Хоча неможливо дізнатися, хто були ці творчі керівники, але вдалося чітко простежити їхню роботу з відкладень у місцях видобутку, сказав Лурія.

«Ці знахідки є залишками виробництва міді, що накопичилися у вигляді куп відходів, які можна датувати та розмір яких дозволяє нам оцінити обсяг виробництва в будь-який момент часу, − сказав він. − Більш того, провівши хімічний аналіз вмісту міді у відходах, ми можемо визначити якість виробництва; коли кількість міді у відходах зменшується, ми можемо зробити висновок, що процес став більш ефективним».

Лурія також зміг визначити, що відходи більш раннього періоду почали повторно використовуватися для отримання великої кількості міді, яка все ще була присутня, що також свідчить про високий рівень технологічних навичок та здатність перевіряти кількість міді, яка є у матеріалі.

Читайте також: 

«Важливий урок, який слід винести з цього технологічного успіху, полягає в тому, що високотехнологічна кмітливість окремих людей − освічених та енергійних людей, що жили тут у першому тисячолітті до нашої ери, − зуміла, як і сьогодні, зробити величезну революцію в місцевій економіці», − підсумував Лурія. Як то кажуть, «немає нічого нового під сонцем».

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Маргарита Стралківська

Журналістка стрічки новин. Студентка 2-го курсу журналістики в Українському гуманітарному інституті.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Back to top button