Поезія

Ти плачеш – Сергій Рачинець

Ти плачеш часто уночі,
Коли здають від болю нерви,
І при зорі, як при свічі,
Що світить в небі, ти не вмерла,
Ти ще жива серед пітьми,
Серед холодних душ незрячих…
І довго так в мовчанні ми,
Бо що слова, коли ти плачеш?
Проймає дрож твої вусста,
А за вікном ще не видніє,
І не на мене – на Христа
Ти покладаєш всі надії,
Його ти пошепки зовеш…
А сльози котяться, як перли,
Ти плачеш – значить, ти живеш,
І лиш здали від болю нерви.

Більше поезії Сергія Рачинця:

 

Сергій Рачинець

[sc name=”futerblock” ]
Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Анатолій Якобчук

Засновник і редактор Всеукраїнської християнської газети «Слово про Слово». Одружений, разом з дружиною Оленою виховує 3 дітей. Член Асоціації журналістів, видавців і мовників, "Новомедіа".

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Дивіться також
Close
Back to top button