Велике чудо уночі звершилось –
Явився людям предковічний Бог.
А до землі аж небо прихилилось –
Відкрився раптом вічності чертог.
Родилось світло Божого Престолу –
Пітьма жахнулась, відступила враз.
Не владою, а правдою святою
Осуджений лукавий віку князь.
О дивне світло, що зоріє в яслах,
Його собі на душу покладу!
В очах пітьму розвію передчасну –
І за Христом з надією піду.
Більше поезії Сергія Рачинця:
Сергій Рачинець
