УкраїнаХристиянські новини

Тепер молодь – до 29 років замість 35, молода сім’я – до 35 років – законопроєкт  «Про основні засади молодіжної політики»

Ще у першому читанні в червні парламентом ухвалено законопроєкт  «Про основні засади молодіжної політики», який пропонує новації щодо зменшення віку молоді. Тобто тепер молодь – до 29 років замість 35, молода сім’я до 35 років.
Повідомляє Юрій Юзич, експерт групи Реанімаційної політики Пакету Реформ «Молодіжна політика», на сайті zn.ua.
За думкою експерта, наше законодавство гармонізується із законодавством країн ЄС. У Європі лише кілька «найбагатших» країн мають вік молоді вище 30 років: Україна, Румунія, Греція, Кіпр… До цієї групи південно-європейських моделей дуже прагне потрапити й Італія, де періодично ведуться дискусії про збільшення віку молоді до 35 років.
Пересічна європейська модель — 15–29 років. А цілий ряд успішних країн зменшує нижній вік молоді до нуля років: Австрія, Ісландія, Швейцарія, Люксембург і Ліхтенштейн… За фінським законом, молодь — це «до 29 років», без зазначення нижньої межі.

Юрій впевнений, що найефективніші країни гармонізують свої дитячу й молодіжну політики.
За його словами, законопроєкт про молодь, який зараз готується в українському парламенті до другого читання, застосовує підхід, запозичений у Швейцарії. Молодіжна політика націлюється не лише на молодих людей, а й на дітей. Щоб соціалізація відбувалася не в 14 років, як записано зараз у законі, а тоді, коли це цікаво й важливо для дитини.
Юзич вважає парадоксальним, що відразу два міністерства (МОН і Мінсоцполітики) та ще дві поважні державні інституції написали у своїх офіційних зауваженнях до законопроєкту, що вік молоді аж ніяк не можна зменшувати. Проте в системі агентств і організацій ООН вікові рамки молоді визначені дуже конкретно. ЮНЕСКО і Міжнародна організація праці (МОП) молоддю вважають 14–25-літніх. Програма розвитку ООН (UNDP) — 15–25-літніх. А UNICEF, WHO (ВООЗ) та UNFPA (Фонд народонаселення) працюють із трьома визначеннями: «підлітки» — 10–19 років, «молодь» — 15–24, а разом вони творять групу «молодих людей» — 10–24 років.
На питання чому прийняті новації в законі, Юрій думає, що досі молоді сім’ї були «зашиті» в молодіжному законодавстві України саме з прицілом на можливе отримання ними кредитів на житло. Автори закону планують залишити таку опцію й надалі.
Однак, за словами експерта, ефективнішим був би підхід Естонії, де молодою вважається не та «сім’я, вік членів якої не перевищує 35 років» (як це зараз записано в законопроєкті), а та, в якій є неповнолітні діти. Щоб політика молодіжного кредитування мала реальний сенс, закон не просто повинен визначати пільгове кредитування для всіх, а чітко прицілюватися на певні категорії (наприклад, багатодітні молоді сім’ї).
Також Юрій вважає, що молоді науковці віком після 29 років зможуть отримувати стипендії. За його думкою, вік молодих науковців не обов’язково має збігатися з віком молоді. А стипендії для науковців мають бути частиною освітньої і наукової політики, а не молодіжної.
За словами Юзича, законопроєкт про молодь, який готується до ухвалення у Верховній Раді, не лише відбиває світовий тренд на зменшення віку молоді, а й частково впроваджує підхід Люксембургу, (ця країна — єдина в ЄС, де в законі про молодь прописано відразу три вікові категорії: діти до 12 років, підлітки 12–18 років та молоді люди 18–30 років).
Експерт констатує, що законодавчого поняття «підліток» в Україні немає. Але в Законі «Про культуру» двічі згадується термін «юнацтво». Законопроєкт пропонує замінити його на «молодь».
Проте, за його думкою «юнацтвом» доцільно законодавчо назвати дітей віком 10–18 років. Адже активна соціалізація молоді тепер відбувається зовсім не з 14 років. Вводячи термін «юнацтво», звісно, потрібно залишити й нинішнє визначення «неповнолітніх» (14–18 років), яке пов’язане з юридичною відповідальністю. Тобто така інновація мала би посприяти, аби, прицілюючись на «юнацтво» з 10–12 років, ми дедалі менше мали справу з терміном «неповнолітні» злочинці. Держава має перемикнутися із негативного трактування молоді на позитивне, із боротьби з наслідками на інвестиції в ліквідацію причин їх виникнення.
А ще, за словами експерта, зменшення віку молоді в новому законопроєкті найбільше вдарить по молодіжних активістах. Це зменшення призведе до того, що 30–35 річний актив буде позбавлений можливості отримувати премію уряду для молоді на досить істотну суму — майже 50 тис. грн.
Також це зменшення може вимити з членства і правлінь молодіжних організацій відповідну вікову групу активістів. Адже закон, як і чинне законодавство, передбачає квоту молоді в загальній кількості членства і в керівних органах молодіжних організацій. Тому, за думкою експерта, доцільно буде прописати в законопроєкті додаткове визначення «молодіжні лідери».
Якщо все підсумувати, Юрій закликає визнати фактичний стан речей, усвідомлено підійти до націлення молодіжної політики (із додатковим визначенням у законопроєкті терміну «юнацтво» та «молодіжні лідери») і наблизити вікові межі молоді до європейського законодавства.
[sc name=”futerblock” ]

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Анатолій Якобчук

Засновник та головний редактор "Слово про Слово", видання з християнським корінням. Служить пастором. Його особисте життя відзначається відданістю родині: він є люблячим чоловіком і батьком трьох дочок, що додає йому натхнення у професійній сфері.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button