Світ стоїть на порозі демографічних змін, що визначатимуть майбутнє націй. Україна, зі своїм одним з найнижчих коефіцієнтів народжуваності, опинилася серед країн, які зазнають найбільшого впливу цих змін. Розглядаємо, як падіння народжуваності формує майбутнє країни та світу.
Джерело: unn.ua
Глобальна демографічна картина переживає значні зміни, викликані зниженням рівня народжуваності, що ставить під загрозу довгострокове виживання населення в багатьох країнах, включаючи Україну. Дослідження, проведене Institute for Health Metrics and Evaluation (IHME), вказує на те, що до 2050 року більшість країн світу (155 з 204) зіткнуться з проблемою недостатньо високого рівня народжуваності для підтримки своїх громадян.
Згідно з прогнозами, до кінця століття кількість країн, де народжуваність не забезпечуватиме природне відновлення населення, зросте до 97% (198 з 204). Це свідчить про глобальний перехід до епохи низької народжуваності, яка матиме далекосяжні наслідки для економіки, соціальної структури та політики країн.
Аналітики відзначають розкол між “бебі-бумом” у країнах з низьким рівнем доходу та “бебі-крахом” у розвинених державах. Прогнозується, що до 2100 року кожна друга дитина народжуватиметься в країнах Африки на південь від Сахари, де сумарний коефіцієнт народжуваності значно перевищує світові показники.
За останні сім десятиліть світовий сумарний коефіцієнт народжуваності знизився з п’яти до 2,2 дитини на жінку, що є меншим за необхідний для відтворення населення показник у 2,1. Україна, зі своїм коефіцієнтом народжуваності, який продовжує знижуватися, опинилася серед країн з найгострішою демографічною проблемою.
Населення України зазнає значного впливу війни, що призводить до зменшення чисельності через втрати та міграцію, особливо серед жінок дітородного віку. Уряд розробляє стратегію демографічного розвитку, спрямовану на підвищення народжуваності та забезпечення міграційного приросту, але експерти сумніваються в можливості досягнення “бебі-буму” навіть за умови реалізації цих заходів.
Прем’єр-міністр України закликав до збільшення кількості дітей у сім’ях до трьох як мінімум, аргументуючи це необхідністю забезпечення світлого майбутнього для країни. Водночас, в умовах війни та економічних викликів, підтримка сімей з боку держави залишається питанням, що потребує додаткового фінансування та уваги.
Дослідження показують, що в країнах з низьким рівнем доходу народжуваність може зростати під час та після війни, тоді як у країнах із середнім рівнем доходу, таких як Україна, війна сприяє подальшому зниженню народжуваності. Це підтверджується реальними даними та аналізом експертів.
Україна стикається з викликом забезпечення демографічного розвитку в умовах природного зменшення населення. Одним із можливих рішень є залучення мігрантів для відновлення робочої сили та підтримки демографічної стабільності. Прогнози вказують на необхідність залучення до 4,5 млн осіб додаткової робочої сили до 2032 року, що ставить перед Україною завдання адаптації до змін у культурному та соціальному ландшафті.
Читайте також:
Загалом, ситуація з народжуваністю в Україні та світі вимагає комплексного підходу, що включає підтримку сімей, стимулювання народжуваності, а також адаптацію до нових демографічних реалій. Вирішення цих викликів вимагатиме злагоджених зусиль уряду, суспільства та міжнародної спільноти.
“За останні сім десятиліть світовий сумарний коефіцієнт народжуваності знизився з п’яти до 2,2 дитини на жінку, що є меншим за необхідний для відтворення населення показник у 2,1” – можна було б поговорити про рівень цього показника для різних країн, але що можна обговорювати з людиною, яка вважає, що 2,2 є менше за 2,1???
Хтось дуже влучно пожартував із приводу “кожній сім’ї — три дитини”: якщо так буде, тоді усі ці родини зможуть вільно виїхати за кордон.
20 років плодили олігархів