Блог Юрія Попченка

Солунь чи Фессалоніка? Солуняни чи фессалонікійці?

Історія знає чимало випадків, коли назви деяких міст мінялися впродовж їхнього існування. Прикладом такої зміни є російське місто Санкт-Петербург. На момент свого заснування в 1703 році воно отримало назву Санкт-Питербурх, яка в 1720 році була змінена на трохи інше написання – Санкт-Петербург. У 1914 році, у зв’язку з початком Першої світової війни і антинімецьких настроїв, місто було перейменоване у Петроград. Після смерті Леніна у 1924 році місто перейменували в Ленінград, а в 1991 році йому було повернено історичну назву Санкт-Петербург.

Подібні зміни пережило й місто Фессалоніка. На момент заснування в ньому церкви апостолом Павлом воно називалося Фессалоніка, і, відповідно, його мешканці – фессалонікійцями. За переказом, місто заснував македонський цар Кассандр і назвав на честь своєї дружини Фессалоніки, дочки македонського царя Філіпа II, фессалійської принцеси. Вона ж, у свою чергу, була названа Фессалонікою від злиття двох слів «Фессалія» (область Греції) та «Ніка» (перемога), оскільки народилась у день битви, в результаті якої македоняни та фессалійці здобули перемогу над Фокідою.

У візантійську добу слов’яни називали це місто Солунь. У 1430 році його остаточно захопили турки, які стали називати його на свій лад Селанік. Після визволення з-під Османської імперії у 1912 році це місто увійшло до складу Греції і його сучасна назва – Салоніки.

Якщо в новозавітні часи це місто називалося Фессалонікою, то виникає питання, чому в українських перекладах Біблії воно називається Солунем? Вперше Солунь з’явився в перекладі Куліша – першому повному перекладі Біблії на українську мову. Куліш спочатку здійснював переклад не з оригіналу, а зі старослов’янського перекладу, а в ньому місто називається Солунем. Це було пов’язано з тим, що Кирило і Мефодій, творці слов’янської азбуки і перші перекладачі Біблії на старослов’янську мову, були родом з цього міста, яке в той час на слов’янській мові називалося Солунем. Тому дуже природно, що вони використали сучасну їм назву міста у своєму перекладі. Цікаво, що й Побєдоносцев у своєму російському перекладі Нового Завіту (1906 р.), орієнтованому на старослов’янську Біблію, вживає «Солунь» і «солуняни».

Проте таке вживання є анахронізмом (анахронізм – порушення хронологічної точності помилковим віднесенням подій однієї епохи до іншої). Називати новозавітну Фессалоніку Солунем – це все рівно, що називати сьогодні радянський Ленінград Санкт-Петербургом. І дійсно, як різало б слух «блокада Санкт-Петербурга»! Ніхто ж не називає інші новозавітні міста їхніми теперішніми турецькими, ізраїльськими, грецькими чи італійськими назвами: Антіохію Антак’єю (Туреччина), Птолемаїду Акрою (Ізраїль), Неаполь Кавалою (Греція), Путеоли Поццуолі (Італія). За якою ж логікою новозавітну Фессалоніку називати Солунем? Вважаємо, що ради збереження історичної правди і уникнення анахронізму в перекладі необхідно зберегти новозавітні назви – Фессалоніка і фессалонікійці. Саме в такому написанні ці назви і зустрічаються в Новому перекладі Нового Завіту.

Замовити Новий Завіт

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Схожі статті

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Юрій Попченко

Керівник і головний перекладач нового перекладу Біблії на українську мову, проповідник, викладач біблійних курсів, магістр української і класичної філології (Київський національний університет імені Тараса Шевченка), бакалавр сходознавства (Російський державний гуманітарний університет), знавець багатьох мов, серед яких давньогрецька, давньоєврейська і арамейська. Одружений, батько чотирьох синів.

Схожі статті

Одне повідомлення

  1. Юрий, благодарю за твой труд. Вот мои соображения. Фессалоники сегодня называются Салоники. Имена, названия, месностей, рек, морей потоуов в Библии у евреев одно, в наших версиях, русских и украинских – другие. А не лучше ли придти к одному знаменателю – назвать их так, как писали их авторы, пророки и апостолы? Спасителя нашего я зову Йешуа, потому что Отец так повелел Габриэлю и нам Его так называть, а не так как считают греки, немцы, англичане. Пишу по-русски, – украинский шрифт труден для написания. Благодарю за ответ. Напиши в мессенджер.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Back to top button