Через шкільні програми з природознавства у свідомості наступних поколінь монопольно насаджуються переконання, альтернативні біблійним. Такий стан речей зводить нанівець будь-які тимчасові досягнення в області християнської місії. Недарма фахівець з практичного дарвінізму Адольф Гітлер заявляв: хто контролює підручники, той контролює націю. Назва його програмної книги «Моя боротьба» (Mein Kampf) – ні що інше, як пряме посилання на підзаголовок дарвінівської праці – «Збереження привілейованих рас у боротьбі за життя».
Здавалося б, в демократичному суспільстві державна система освіти, яка фінансується на гроші платників податків не має права нав’язувати якусь одну релігію. Формування казенним коштом монопольної системи атеїстичної освіти в тій же мірі незаконно, як і створення державної системи освіти християнської. Це суперечить принципу плюралізму, принципам свободи світогляду і віросповідання, розділення церкви й держави. Проте, під виглядом «релігійно нейтральної» освіти учням наполегливо прищеплюються саме основи релігії секулярного гуманізму.
Проблема ця так чи інакше стосується всіх цивілізованих країн. Але, мабуть, ніде вона не настільки драматична, як у країнах колишнього Радянського Союзу. Річ у тому, що в більшості держав хоча б приватні навчальні заклади мають право самостійно формувати свої навчальні програми. Там батьки вирішують, де і чому вчитися їхнім дітям – в казенній школі за державною програмою, зате – безплатно (якщо сплата податків узгоджується з цим поняттям), або – в приватній школі по альтернативній конкурсній програмі. І вже не байдужий чиновник коштом платників податків, а батько, власним сріблом, відповідає, які навчальні програми потрібні його дитині, а які ні. Нарешті, батьки можуть прийти до висновку, що їх не влаштовує жоден із пропонованих суспільством варіантів, і самостійно навчати своїх дітей вдома.
Читайте також:
У нас же, де б діти не проходили навчання, – у державній чи школі, в приватній чи, вдома, – вони зобов’язані вчитися по одних і тих же єдиним навчальним програмам, користуватися одними й тими ж єдиними підручниками, здавати один і той же єдиний іспит. Все вже вирішено за вас! Хто контролює підручники, той контролює не просто націю, а її майбутнє.
