Наша сила полягає не у відсутності хвороб, випробувань чи відчаю, а радше в правді, що Бог присутній з нами навіть у ці часи. Серце Бога має бути нашою силою, коли ми слабкі.
Перш ніж ми перейдемо до того, що говорить Святе Письмо про здоров’я, побіжно розглянемо визначення цього слова. Англійський Оксфордський словник говорить нам, що «здоров’я – це стан, коли людина вільна від хвороб або травм».
Не знаю, як у вас, а у мене в цьому плані є проблеми. Поряд з хронічними проблемами фізичного болю, тривалими проблемами психічного здоров’я та симптомами, що залишилися після пандемії коронавірусу, можна сказати, що мені пощастило, що я не кінь!
Однак є деякі церкви, християнські спільноти та групи людей, які вважають, що я нездоровий, бо маю замало віри, не молюся про зцілення, або що я грішник, і моя хвороба є наслідком моїх власних дій.
Дозвольте мені з самого початку внести ясність і сказати вам, що ці слова не від Бога, вони навіть не узгоджуються зі Святим Письмом. Якщо ви страждаєте від хронічних захворювань, таких як м’язові болі, проблеми з кістками або проблеми з психічним здоров’ям, будь ласка, знайте, що ви не самотні.
Багато хто з нас бореться. Насправді Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) повідомляє нам, що до 2017 року у 10,7 % населення світу були діагностовані розлади психічного здоров’я.
Найстрашнішим фактом у цих результатах є те, що вони враховують лише тих, хто має доступ до медичної допомоги для отримання діагнозу. Для довідки, ці 10,7 % складають близько 792 мільйонів людей.
Здоров’я не ґрунтується на моралі
Занадто часто я відчував себе самотнім у своїй хворобі. Занадто часто інші не розуміли мене, коли я скасовував зустріч в останню хвилину, уникав зобов’язань, тому що я занадто добре знаю своє тіло, або коли я приїхав і повинен був піти раніше.
Друже, я розумію всі ці незручні моменти й необхідність пояснювати, як і деякі з вас.
Але що Ісус говорить про наше здоров’я? Як до нього ставиться Бог? Коли був створений Едем, і люди були створені на Божу подобу, як хвороба вписувалася в цю картину?
По-перше, якщо ви не проти, я хотів би почати з кінця історії у Святому Письмі. Ми читаємо в Об’явленні 21 прекрасний, сповнений надії вірш:
«І Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!».
Яка надія, віруюча людино, що одного дня, для тих з нас, хто знає Ісуса, коли ми будемо вдома на Небесах, не буде більше нашого болю, нашої хвороби, нашої біди, наших чвар і розбрату! Яка надія, щоб прив’язати наше життя!
Одного дня цей біль закінчиться, і ми будемо в досконалих, вільних тілах. Без інвалідного візка, до якого нас прив’язують, без палиці, за яку треба триматися, без чоловіків, яких треба використовувати як ходунки, без ремінців на руках, без ліків, про які треба пам’ятати. Вільні! Це надія, за яку я так міцно тримаюся.
Але є набагато більше. Заглибимося в іншу історію.
Якщо ми відкриємо Біблію на 9-му розділі від Івана, ми знайдемо історію про безіменного чоловіка, який був сліпим. Коли Ісус та його учні проходили повз, вони запитали Ісуса: «Хто згрішив: батьки чи чоловік, що народився сліпим?»
Ісус відповідає їм словами: Не в тому справа, що згрішив цей чоловік чи його батьки, а в тому, щоб виявилися в ньому діла Божі. Я знаю, друже, що приходять важкі дні, і хвороба може здаватися важким тягарем.
Сліпота у випадку цього чоловіка призвела б до того, що він не міг би потурбуватися про себе, а щодня покладався б на допомогу інших, навіть у виконанні найпростіших завдань. Особливо в близькосхідній культурі, яка вважала, що хвороба є тягарем і виганяла тих, хто нею хворіє.
Але слова Ісуса завжди залишали мене з надією, і я сподіваюся, що вони дадуть надію і вам. Хвороба і вразливість цього чоловіка були не через гріх, як думали учні, а для того, щоб в ньому могли проявитися діла або слава Божа. У Новому Заповіті сказано, що сила Божа може бути видимою.
Тут, в цьому уривку, Ісус усуває ідею про те, що гріх і хвороба пов’язані таким чином. Звичайно, ми знаємо, що смерть і хвороба ніколи не повинні були бути частиною прекрасного Божого задуму – Буття 1-2 дає нам це зрозуміти.
Бог – більше, ніж наша хвороба і біль
Але Буття 3 розповідає нам історію гріхопадіння. Результатом стали бур’яни на землі, смерть всього творіння і хвороби.
Послання до Римлян 3 нагадує нам, що всі ми грішні. Якби хвороба була прямим зв’язком з нашим гріхом, то ми всі були б хворими, фізично або психічно, а це не так.
Останнім часом я часто читаю слова з 2 Коринтян 12. На мою думку, вони пов’язують цей уривок із серцем Бога.
Ці слова написав апостол Павло. Він розповідає нам, що має колючку у своїй плоті, над якою він молився і молився, але Бог відповів йому: «Достатньо тобі благодаті Моєї, бо сила Моя в немочі звершується».
Далі Павло говорить нам істину, яку я не зміг би висловити інакше, тому я процитую її.
«Тому я з ще більшою радістю буду хвалитися своїми немочами, щоб сила Христова спочивала на мені. Ось чому, заради Христа, я радію немочі, образам, труднощам, переслідуванням. Бо коли я немічний, тоді я сильний» (ст. 9-10).
Наша сила не у відсутності хвороби, випробувань чи відчаю, а у правді, що Бог присутній з нами навіть у ці часи. Серце Боже має бути нашою силою, коли ми слабкі.
Як заявляє Павло, Бог дає нам благодать, яка підтримує нас і є достатньою для нас. Вона ховається в стражданнях, бо часто саме ці моменти наближають нас до Бога.
Саме в моменти відчаю більшість з нас волає до Бога, щоб Він допоміг нам, і коли ми наближаємося до Бога, Яків говорить нам, що Бог наближається до нас. Як заявляє Давид у Псалмі 23, навіть у долині Бог з нами.
Це вже саме по собі свідчення – боротися кожного дня і все одно вставати, прославляючи Бога і йдучи Його слідами.
Закінчуючи роздуми на цю тему з вами, дозвольте мені залишити вам слова, яких я тримаюся незалежно від того, наскільки важким був мій день. Вони містяться у 27-му псалмі:
«Я залишаюся в цьому впевненим: Я побачу доброту Господню в країні живих. Чекайте Господа, будьте сильними, заспокойтеся і чекайте Господа».
Що це означає?
Друже, прокидайся кожного дня і шукай Божої доброти, чекай Господа і заспокойся. Він не Бог, який десь далеко грає в хованки, а навпаки, Він прагне бути знайденим тобою, і часто просто чекає, коли ти переведеш свій погляд від обставин, що склалися, до свого Спасителя.
Там ти знайдеш все необхідне, щоб підтримати тебе і пройти через кожен день, тримаючись за руку господаря, і ти теж зможеш знайти Божу доброту навіть у поганому здоров’ї, тому що там, де Бог, там завжди є доброта.
Джерело: christianity.com
