ООН: світовий рівень голоду знижується, але в Африці та Західній Азії ситуація погіршується
У 2024 році від голоду страждало близько 673 мільйонів людей, або 8,2% населення світу — це менше, ніж 8,5% у 2023 році. Однак новий звіт ООН показує: зменшення голоду не є рівномірним, адже в Африці та Західній Азії показники продовжують зростати.
Джерело: WHO
Звіт SOFI 2025, представлений під час Другого Саміту з продовольчих систем ООН (UNFSS+4) в Аддис-Абебі, підготовлений п’ятьма спеціалізованими агентствами — FAO, IFAD, UNICEF, WFP і ВООЗ.
Світові тенденції: менше голоду, але повільне відновлення
За даними ООН, від 638 до 720 мільйонів людей у світі стикалися з голодом у 2024 році. Попри зменшення кількості голодних на 15 мільйонів за рік, показники залишаються вищими за доковідний рівень через інфляцію на продукти харчування.
Покращення відзначено в Південній Азії та Латинській Америці.
В Азії рівень недоїдання знизився з 7,9% у 2022 році до 6,7% (323 млн осіб).
У Латинській Америці — з 6,1% у 2020 році до 5,1% (34 млн осіб).
❌ У Африці та Західній Азії ситуація погіршується.
В Африці голод охопив понад 307 мільйонів людей (понад 20% населення).
У Західній Азії — 39 мільйонів людей, або 12,7% населення.
ООН прогнозує, що до 2030 року 512 мільйонів людей залишатимуться хронічно недоїденими, з них 60% — в Африці. Це ставить під загрозу досягнення Цілі сталого розвитку №2 — “Подолати голод”.
Харчування дітей і глобальні показники
Харчова безпека:
28% населення світу (2,3 млрд людей) у 2024 році відчували нестачу їжі хоча б частину року.
Це на 335 млн більше, ніж до пандемії у 2019 році.
Дитяче харчування:
Хронічне відставання у рості знизилося з 26,4% (2012) до 23,2% (2024).
Відсоток дітей з надмірною вагою майже не змінився (5,5%).
Винятково грудне вигодовування зросло до 47,8%.
Водночас анемія серед жінок 15–49 років зросла з 27,6% до 30,7%.
Продовольча інфляція: головний бар’єр
Звіт також аналізує сплеск цін на продукти у 2021–2023 роках, спричинений війною в Україні, змінами клімату та наслідками пандемії COVID-19.
У січні 2023 року світова продовольча інфляція сягнула 13,6%, перевищивши загальну інфляцію на 5 пунктів. У країнах із низьким доходом ціни на продукти подекуди зросли на 30%.
Хоча загалом кількість людей, які не можуть дозволити собі здорове харчування, скоротилася з 2,76 млрд у 2019 році до 2,6 млрд у 2024 році, у найбідніших країнах цей показник зріс — із 464 млн до 545 млн людей.
Що пропонує ООН
Звіт закликає уряди країн:
Запроваджувати цільові програми соціального захисту для найбідніших.
Проводити прозору монетарну політику для контролю інфляції.
Інвестувати у розвиток сільського господарства, логістику та аграрні дослідження.
Що кажуть керівники агенцій ООН
Цюй Дун’юй, генеральний директор FAO:
«Зменшення голоду — це гарна новина, але прогрес нерівномірний. Ми повинні діяти інноваційно, щоб жодна людина не залишалася без доступу до безпечної їжі».
Альваро Ларіо, президент IFAD:
«Інвестиції у сільські громади — це не лише про харчову безпеку, це також питання глобальної стабільності».
Кетрін Рассел, виконавча директорка UNICEF:
«190 мільйонів дітей страждають від недоїдання. Це не лише цифри — це втрачені можливості для розвитку цілих поколінь».
Сінді Маккейн, директорка WFP:
«Голод залишається на небезпечному рівні, але фінансування падає. Без негайної допомоги ми втратимо навіть ті незначні досягнення, яких вдалося досягти».
Тедрос Аданом Гебреєсус, гендиректор ВООЗ:
«Ми бачимо прогрес, але мільйони людей досі живуть у злиднях і голоді. Це заклик діяти, а не заспокоювати себе статистикою».
Підсумок
Попри загальне зменшення світового голоду, Африка та Західна Азія залишаються епіцентром гуманітарної кризи.
ООН попереджає: без комплексних дій — від інвестицій у фермерів до реформ продовольчих систем — світ не досягне “Нульового голоду” до 2030 року.
Читайте також:
