«Маріє, не бійся, бо є благодать
Велика у Бога для тебе» —
Вмить Янгол сказав, що з‘явився, як тать,
З найкращою звісткою з неба.
Марія озвалась до Янгола: «Як
Це станеться? Це ж неможливо?»
В душі відчувала легкий переляк
Про звістку незручно-важливу…
«…Він буде Великим і Сином Творця,
Престола придбає від Батька.
Не буде повік Його Царству кінця,
Та пройде розп‘яття спочатку…»
«…Тож Дух Святий злине на тебе з небес,
Всевишнього Сила обніме,
Син Божий народиться в темряві, де
Засвітиться світло від нині…»
Марія промовила Янголу: «Я —
Господня раба: нехай буде
Мені згідно зі словом твоїм…» — й почуття
Звеличені вже не забуде…
Зігрілося серце й всміхнулась душа
Від звістки найкращої у світі.
…Месію у серці душа велича,
З Ним хочеться вічно радіти.
…А у світі — тривога, безглуздя й війна…
Народи у розпачі всюди.
Гряди, Ісусе — Месія, до нас,
Хай Царство Твоє вічне буде…
Наповни серця наші радістю там,
Де сльози, скорбота і горе,
Схили над землею Твої небеса,
Хай Янгол і з нами говорить…
