Домашня » Блог Олександра В'ялова » Рене Декарт – Мислю, отже, існую

Рене Декарт – Мислю, отже, існую

1596-1650

0
Поширень
Pinterest WhatsApp

Рене Декарт, автор знаменитої фрази «Мислю, отже, існую» був третьою, наймолодшою дитиною у своїй сім’ї. Він народився в останній день березня 1596 року у французькому містечку Лае провінції Турень. Батьки Рене були нащадками старовинного, але збіднілого дворянського роду.

Навіть ті з нас, хто не мав особливої любові до занять математикою, напевно пам’ятають зі шкільних років знамениту «декартову систему координат» з «іксами» і «ігреками». Її автором був Рене Декарт, який, крім системи координат, зробив цілий ряд чудових відкриттів в математиці, фізиці та філософії. Саме він вперше вивів математично закон заломлення світла, пояснив природу веселки, досліджував закони зіткнення тіл і висловив гіпотезу про зменшення атмосферного тиску зі збільшенням висоти. Ввів поняття змінної величини й функції, заклав основи аналітичної геометрії та висловив перші ідеї рефлексології.

Старт у Рене Декарта був непростим: новонароджений не відрізнявся міцним здоров’ям, а незабаром після його появи на світ мати померла від сухот. Батько Рене, Йоахім Декарт, колишній суддя в місті Ренн і радник парламенту Бретані, був перевантажений справами й вдома з’являвся нечасто, а тому турбота про хлопчика лягла на плечі двох жінок — годувальниці та бабусі. Помітивши особливу, не по роках розвинену допитливість хлопця, було вирішено віддати його в одну з кращих єзуїтських колегій, щойно засновану під особливою опікою короля Генріха IV. Так восьмирічний Рене стає студентом коледжу Ла Флеш, де проведе ще вісім років, аж до 1612 року. Саме тут, вивчаючи богослов’я, філософію і латинь, мислитель-початківець формує свій парадоксальний світогляд, з одного боку — релігійний, з іншого — раціоналістичний. Найбільше його захоплює математика, яку він вважає за краще вивчати самостійно, не задовольняючись тим, що входить в стандартну програму коледжу. Допитливий розум Декарта не знаходить повного задоволення навіть в цій, досконалішій з усіх наук. Рухомий жагою пізнання, він вирішує «не шукати іншої науки, окрім тієї, яку можна знайти в собі самому або у великій книзі Всесвіту».

Після закінчення коледжу Декарт стає студентом університету міста Пуатьє, вивчаючи там медицину і право (втім, юридичною практикою ніколи в житті він так і не займеться). У 1616 році, отримавши ступінь бакалавра права, він прибуває в Париж.

Пошуки справжнього знання, дворянські звичаї й прагнення подолати фізичну слабкість штовхають мислителя до найнесподіваніших експериментів від фізичних вправ і уроків фехтування (плодом цього захоплення навіть став «Трактат про фехтування») до галасливого проведення часу серед паризьких любителів випити й погуляти. Зрештою, розчарований політичною ситуацією у Франції, він одягає мундир волонтера нідерландської армії та мандрує по Європі, борючись у Тридцятирічній війні. Час між баталіями в Німеччині, Австрії, Італії він займає напруженими роздумами, з яких пізніше виникне новий розділ математики — аналітична геометрія. Саме про це в щоденнику Декарта з’являється коротка замітка «10 листопада 1619 року я почав розуміти підстави чудесного відкриття». Втім, армійська романтика так і не приносить Декарту бажаної самореалізації, і тому двадцятип’ятирічний вчений залишає військові вправи й повертається до світського життя. Він хоче повернутися на батьківщину, але тамтешні релігійні міжусобиці не обіцяють приємних перспектив. Лише в 1625 році він на короткий час повертається в Париж, де знову сходиться з другом дитинства — ченцем і вченим Мареном Мерсенном. Тут, протягом трьох років він активно спілкується з друзями, викладаючи їм свою філософію, але зустрічає активну протидію єзуїтів, які звинувачують його в єресі.

Під тиском своїх опонентів, Декарт перебирається в Голландію, що стала йому другою домівкою, де він і проведе наступні двадцять років життя. Про різноманітність і глибину інтересів вченого в цей період кажуть назви виданих ним праць «Правила для керівництва розуму», «Трактат про світло», «Роздуми про першу філософію», «Начала філософії», «Опис людського тіла». Найбільшу популярність здобула робота Декарта «Міркування про метод», що вийшла друком в 1637 році. У самій книзі викладалася аналітична геометрія, а в її додатках — численні результати в алгебрі, геометрії, оптиці (включно з правильним формулюванням закону заломлення світла). Створення аналітичної геометрії дало можливість «перевести» дослідження геометричних властивостей кривих на алгебраїчну мову, тобто вивчати рівняння кривої в певній системі координат. Запропонований Декартом спосіб задання кривої за допомогою рівняння став вирішальним кроком на шляху до поняття функції в математиці.

Богословські погляди вченого піддавалися різкій критиці не тільки з боку єзуїтів, а й з боку голландських гугенотів. Його раціоналізм в поєднанні зі скептицизмом сприймалися майже як заперечення істини. Проте, Декарт не лише далекий від атеїзму, але й піклується про те, щоб його послідовники були переконані, що саме Бог є першопричиною всього сущого і джерелом моральності та вічного життя. Так, в книзі «Роздуми про першу філософію» (1641) Декарт писав: «Я завжди вважав, що існують два основних питання, котрі слід доводити радше доводами філософії, ніж теології: хоча нам, вірянам, досить бути впевненими в існуванні Бога і в тому, що душа не гине разом з тілом, тих, хто не вірить, мабуть, неможливо переконати без доказів, виведених за допомогою розуму, оскільки в цьому житті пороки часто отримують вищу нагороду, ніж чесноти, тому мало хто обрав би істинне, а не корисне, якби не боялись Бога і не очікували життя після смерті». Навіть раціоналізм Декарта, спрямований до скоєного і безпомилкового знання, черпає своє натхнення в пізнанні Всевишнього: «Отже, я бачу, що вся правдивість і істинність знання залежить виключно від осягнення істинного Бога, тому перед тим, як я Його пізнав, я не міг мати досконалого знання ні про що. А, між тим, мені доступне повне і правдиве знання як щодо Бога, так і щодо будь-якої тілесної природи».

Більше про християн математиків:

Фатальну роль у долі Декарта зіграла жінка. Більш того, не просто жінка, а королева. Мова йде про двадцятирічну правительницю Швеції Христину, яка була талановита, володіла шістьма мовами, чудово стріляла, спала по п’ять годин на добу і рано вставала. Остання обставина, до речі, виявилося для Декарта фатальною. Оскільки августійша Христина захоплювалася філософією, то на її прохання в 1649 році учений на адміральському кораблі (спорядженому спеціально для його переїзду!) Прибуває в Стокгольм, щоб наставляти королеву в принципах картезіанства (так називають вчення Декарта за латинською версією його імені). Щоденні уроки філософії були призначені на п’яту годину ранку. Вченому нічого не залишалося, як вставати взимку посеред ночі та добиратися до королівського палацу, долаючи чималу відстань. Повертаючись додому після чергових занять, він застудився і помер від пневмонії на дев’ятий день хвороби 11 лютого 1650 року. Через шістнадцять років останки Декарта були перенесені до Франції, і нині прах його покоїться в церкві Сент-Жермен-де-Пре в Парижі.

Приєднатися до нас у Facebook  Twiter   Instagram

Підтримайте розвиток сайту "Слово про Слово"

Slovoproslovo.info – Газета “Слово про Слово є неприбутковим проєктом і працює коштом пожертв.

 Ми прагнемо забезпечити якісну незалежну християнську журналістику, якій ви можете довіряти. Але на те, що ми робимо, потрібно багато важкої праці, часу та грошей.

 Просимо вас фінансово підтримати розвиток та діяльність цього інформаційного християнського ресурсу.

КУПИТИ КНИГУ "СПІВРОБІТНИКИ ТВОРЦЯ"

Соработники Творца“Співробітники Творця” – це біографічний збірник життєписів знаменитих людей: вчених, композиторів, художників, педагогів, лікарів, державних діячів. Кожен з них – захоплююче свідоцтво того, як віра в Бога-Творця впливає на спосіб життя людини, допомагає її власникові усвідомити своє покликання, розвинути дані Богом здібності, принести багатьом людям користь, допомогу, радість і натхнення. Книга доступна дорослим і дітям, адресована студентам, викладачам, батькам, священнослужителям, а також всім, хто шукає приклад для себе або відповіді на хвилюючі питання віри, життя, творчості.

Купити книгу

Попередня Стаття

Сатаністи: "Більше 50% наших членів належать до ЛГБТ

Наступна Стаття

6-річну християнку побили до стану коми через віру в Ісуса

Без коментарів

Залиште коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *