Актуальне

Правда про те, чому чоловіки ненавидять ходити до церкви

Близько 15 років тому пресвітер однієї з пресвітеріанських церков на Алясці пережив кризу віри. «Я любив Бога, але ненавидів ходити до церкви. Недільного ранку я знаходив своє тіло на лавах, але моє серце було деінде», − згадує він.

Коли він озирнувся навколо, то побачив багато таких же чоловіків, як і він. Християнські чоловіки − в тому числі відроджені, сповнені Духом, вірні послідовники Христа − проходили крізь ці випробування недільного ранку. Вони відвідували церкву тільки для того, щоб їхні дружини були щасливі. Або вони взагалі перестали відвідувати церкву.

Він вирішив провести деякі дослідження. Результатом цього дослідження стала книга «Чому чоловіки ненавидять ходити до церкви», яка розійшлася накладом понад 150 000 примірників, а також сторінка «Церква для чоловіків» на Facebook, яка налічує понад 5 000 підписників і щотижневу аудиторію в 50 000 осіб.

Традиційні церкви орієнтовані на жінок

«Я працюю в індустрії теле- і відеопродукції понад 30 років, − каже автор книги Девід Марроу. − У моєму бізнесі ви дізнаєтесь, що все має свою цільову аудиторію. ESPN має іншу цільову аудиторію, ніж, наприклад, канал Oxygen».

Марроу продовжує: «Якби типова церква була телевізійним шоу, вона була б на каналі Опри. Культура церкви дуже сильно орієнтована на жінок».

Він додав: «В основній церкві, де я служив старійшиною, більшість наших служінь оберталися навколо традиційно жіночих ролей у догляді за хворими, догляді за дітьми, жіночих чаювань, жіночих вечорів скрапбукінгу. Це, безумовно, був перекіс у бік жінок, зокрема, жінок старшого віку. Це ідеальний заклад для того, щоб ці жінки могли реалізувати свої здібності».

Однак, як зазначає Марроу, «чоловічі дари лежать без діла. Те, чим захоплюються чоловіки − стратегічне планування, спорт, конкуренція − ці речі не схвалюються в церкві. Церква повинна бути теплим, живильним місцем, де ми тримаємося за руки й любимо один одного».

Жінки природно досягають успіху в церкві, а більшість чоловіків − ні

Чому ж у звичайній церкві 60-70 відсотків прихожан складають жінки? «Подумайте про навички, які вам потрібні, щоб бути хорошим відвідувачем церкви, − пояснює Марроу. − Вам потрібно співати. Ви повинні вміти читати вголос − лекційні читання, виразні читання і так далі. Якщо ви відвідуєте заняття в недільній школі, то вам будуть ставити питання по тексту і, можливо, доведеться прочитати текст з Біблії. У вас є спілкування до і після богослужіння − кава-брейк і тому подібні речі. Це багато м’яких, міжособистісних навичок, вербальних навичок, артистичних навичок».

«Якщо ви візьмете ці навички і подивитеся на населення, − припускає Марроу, − то виявиться, що серед населення більше жінок, ніж чоловіків, які володіють цими здібностями. Безумовно, є чоловіки, які є вербальними, старанними, чутливими і музичними, але їхня кількість, як правило, менша. І здебільшого це ті хлопці, яких ми, як правило, знаходимо в церкві».

Ми створюємо ситуацію, де якщо дружини краще справляються з цим, то чоловіки можуть піти

Марроу стверджує, що чоловіки не ненавидять Бога і не ненавидять Ісуса. Вони просто ненавидять ходити до церкви, тому що їхні дружини роблять це набагато краще.

«Коли я був молодим, коли мені було близько 20 років, я ненадовго захопився грою в гольф, − розповідає він. − Я швидко зрозумів, що не маю абсолютно ніякого хисту до цієї гри. Якщо мій м’яч не потрапляв у піщану пастку, то він опинявся у воді. Після двох-трьох невдалих раундів я зробив те, що робить більшість чоловіків, коли у них щось не виходить − я кинув. Я відклав ключки і більше ніколи не брав їх до рук».

Марроу додав: «Ми створили таку ситуацію з церквою. Джо Сміт пробує її. Він не знаходить там Бога, не знаходить нічого, в чому б він був хороший, і відчуває, що він там не потрібен. Насправді є тільки одна людина, яка там потрібна, і це пастор. Оскільки Джо Сміт ніколи не збирається проповідувати, він не бачить для себе майбутнього в цій установі».

Правда полягає в тому, що багато людей глибоко взаємодіють з Богом за межами організованої релігії

«Насправді, − продовжив Марроу, − Джо, ймовірно, відчуває, що він може краще спілкуватися з Богом поза інститутом “організованої релігії”. Я розмовляв з чоловіками, які мали глибокий досвід спілкування з Богом, коли вони були на полюванні або плавали на човні по воді».

Марроу сказав: «Це звучить як виверт, тому ми говоримо цим людям: “О, ви просто вигадуєте відмовки”. Але це правда. Я маю на увазі, що ці хлопці мають глибокий досвід спілкування з Богом в польових умовах, роблячи щось зі своїми дітьми. Вони відчувають Бога на рівні нутра. Я думаю, це тому, що вони знаходяться в зоні своєї компетенції. Їм там комфортно, і Бог промовляє до них у їхньому комфорті».

Якщо багато чоловіків ненавидять ходити до церкви, то що ж робити церкві? Почати з проповіді.

У своїй книзі Марроу пропонує багато рекомендацій. Найкращою відправною точкою, на його думку, є проповідь.

Проповідь, дружня до чоловіків, достукається не тільки до чоловіків, але й до жінок. «Жінки благословенні дуже гнучким, багатозадачним мозком, − каже він. − Жінки можуть “робити чоловіче”, але чоловіки, як правило, не дуже добре справляються з дуже вербальними, жіночими презентаціями. Тому, якщо ви проповідуєте чоловікам, жінки також часто отримують від цього задоволення».

Найкраще працюють короткі проповіді з предметними уроками

Він стверджує, що чим коротше, тим краще. «Якби я збирався заснувати церкву, я б проповідував 10-хвилинні проповіді, − каже він, − і рекламував би свою церкву як дім 10-хвилинної проповіді. Коли опитують людей, довгі, нудні, неактуальні проповіді − це те, що людям не подобається в церкві найбільше».

Структурування послання навколо предметного уроку − це підхід, який використовував найбільший проповідник в історії − Ісус.

«Чоловіки − візуальні учні, − каже Марроу. − Багато досвідчених проповідників використовують відео для доповнення своїх проповідей, але найкраще, коли пастор дійсно приносить предмет на кафедру, коли він або вона говорить».

Марроу згадує: «Одного разу, коли я виступав у церкві, я говорив зсередини коробки. Інша успішна проповідь, яку я бачив, була виголошена з вершини драбини. У проповіді про різницю між благодаттю і справами пастор використовував дебетову картку на противагу подарунковій. З дебетової картки ви можете зняти тільки те, що ви заплатили, в той час, як з подарункової картки Бог платить, а ви витрачаєте її на все, що хочете».

«Якщо пастор дійсно хоче змінити свою церкву і привести людей на лави, − пояснює Марроу, − то він повинен проповідувати стислі проповіді, побудовані на предметних уроках. Пастор, який це робить, через кілька років матиме церкву, повну чоловіків».

Читайте також:

На жаль, такому підходу не навчають в семінарії. «У семінарії пасторів вчать говорити слова, − каже Марроу. − Їх не вчать нести істину. Ми живемо у високо візуальній культурі, і все ж ми вперто чіпляємося за традиційну, довгу, розмовну проповідь, тому що все інше − це просто “розвага” або “потурання найнижчому спільному знаменнику».

Ви готові надихнути більше чоловіків знову полюбити церкву? Зробіть перший крок з проповідями, які чоловіки сприймають і розуміють природно.

Автор: Кріс Болінджер

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Джерело
crosswalk.com

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Редакція

Слово про Слово – інформаційний християнський ресурс. Публікуємо щоденні новини, коментарі, аналітику, що висвітлюють релігійну тематику в Україні та світі. Публікуємо статті різних жанрів, авторські блоги, оповідання, поезію, притчі.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button