Дві книги
Загальне та особливе одкровення єдині й взаємно доповнюють один одного. Інакше і бути не може – вони ж мають спільне джерело, Єдиного Автора!
Галілео Галілей писав: «Святе Письмо і природа одно породжені Богом: перше як продиктоване Духом Святим, друге – як слухняна виконавиця Господніх заповідей»; «Бог відкрив нам Себе в явищах природи не менше досконалим чином, ніж у священних словах Писання».
Загальне одкровення, свідкуючи про існування Творця, спонукає людину шукати особливого одкровення від Нього. Особливе ж одкровення надає сенс спільного одкровення. Як говорив Блаженний Августин, віра без знання – сліпа, знання без віри – кульгає.
Взаємодоповнюваність загального й особливого одкровення прекрасно показане автором псалмів. Загальне одкровення, відображене в першій частині псалма 18 (вірші 2-7), направляє і готує читача до прийняття особливого одкровення, якому присвячене його продовження (вірші 8-12). Це їх взаємозбагачення відтворено у вченні про «дві книги», яке виникло ще на зорі християнського богослов’я, але найбільш ясно, мабуть, сформульоване Френсісом Беконом:
«Перш за все, науки ще сильніше й ефективніше спонукають нас звеличувати й прославляти божественну велич. Адже псалми й все інше Священне писання незмінно закликають нас до споглядання і прославляння чудових і дивовижних створінь Божих…. З іншого боку, філософія дає чудові ліки й протиотруту проти невіри й помилки… І для того, щоб ми не впали в оману, Він дав нам дві книги: книгу Письма, в якій розкривається воля Божа, а потім – книгу природи, яка розкриває її могутність. З цих двох книг друга є як би ключем до першої, не тільки готуючи наш розум до сприйняття на основі загальних законів мислення й мови істинного сенсу Письма, а й головним чином розвиваючи далі нашу віру, змушуючи нас звернутися до серйозного роздуму про божественну всемогутність, знаки якої чітко показані на камені його творінь».
Читайте також:
Весь світ набуває зовсім інше значення і сенс, коли ми дивимося на нього з точки зору Творця. Як вчив християнський мислитель XVIII століття Григорій Сковорода (1722-1794), «Прагни до вершини й отримаєш середину». Згодні з ним і слова Клайва Льюїса (1898-1963): якщо ваша мета – на землі, то найбільше, що ви отримаєте – це землю; якщо ж ваша мета – небеса, ви отримаєте небеса і землю, в них загорнуту.