Взаємний міжконфесійний діалог та примирення між церквами є важливими й необхідними для того, щоб наше християнське свідоцтво у світі було сповнене силою Святого Духа.
Непрощення, образа та осуд – це три речі, які, напевно, найбільше паралізують дію Святого Духа в нашому житті. Цю думку можна зустріти в духовній літературі всіх християнських традицій. Святий Дух не може діяти там, де присутній дух непрощення. І, навпаки, необхідною передумовою сповнення Святим Духом є цілковите і безумовне прощення всіх кривд та образ.
Іронія в тому, що донедавна цей принцип у всіх традиціях якось дуже короткозоро застосовувався тільки на особистісному рівні і то винятково в межах своєї конфесії. А в чому іронія? В тому, що на колективному рівні він діє точнісінько так само, як на індивідуальному. Інакше кажучи, колективні історичні обра́зи католиків на протестантів, протестантів на католиків, католиків на православних і православних на католиків діють так само, як наші особисті обра́зи один на одного. Вони паралізують цілі конфесії й отруюють їх духом непрощення, унеможливлюючи в такий спосіб дію Святого Духа. Як говорить відома мудрість: «Непрощення – це як пити отруту, але надіятись, що від неї помре хтось інший».
Читайте також:
Ось чому взаємний міжконфесійний діалог та примирення між церквами є такими важливими й необхідними для того, щоб наше християнське свідоцтво у світі було сповнене силою Святого Духа. Тому що в іншому разі воно буде сповнене зовсім іншим духом.
