Пам’ять про трагедію 11 вересня. Як Бог міг дозволити такому статися?
Сьогодні світ у сумних спогадах про трагічні події 11 вересня 2001 року, коли у США було здійснено наймасштабніший в історії людства терористичний акт. 11 вересня 2001 року в США терористи-смертники на захоплених літаках атакували вежі Всесвітнього торгового центру в Нью-Йорку і будівлю Пентагону у Вашингтоні.
Джерело: Укрінформ
О 8:46 ранку за північноамериканським східним часом перший літак врізався в Північну башту Всесвітнього торговельного центру на Нижньому Манхеттені. 17 хвилин по тому другий літак врізався в Південну вежу. Менше ніж за 90 хвилин башти-близнюки, в яких щодня працювали до 50 тисяч людей, впали. О 9:37 третій авіалайнер врізався в західний фасад Пентагона. О 10:03 четвертий літак упав на поле на півдні Пенсильванії.
Одного разу дочка відомого проповідника Біллі Грема брала участь в ток-шоу, присвяченому цим подіям 11 вересня. На запитання ведучої Джейн Клейсон: «Як Бог міг дозволити такому статися?» Анна Грем дала дуже глибоку і проникливу відповідь.
Вона сказала:
«Я вірю, що Бог так само як і ми, глибоко сумує про те, що сталося. Але ж ми роками виганяли Бога з наших шкіл, з нашого уряду, з нашого життя. І я думаю, що Бог, будучи джентльменом, просто відступив. Чи можемо ми очікувати від Бога благословення і захисту, якщо ми при цьому вимагаємо, щоб Він нас покинув?
Згадаймо… Здається, все почалося, коли Медлін Мюррей О’Харт заявила, що у школі не місце молитві, і ми сказали: “Добре”. Потім хтось сказав, що краще б у школі не читали Біблію. І ми сказали “Добре”. Потім хтось сказав: “Давайте дозволимо нашим дочкам робити аборти, якщо вони цього хочуть. Їм навіть не доведеться розповідати батькам”. І ми сказали: “Добре”. Тоді хтось сказав: “Давайте друкувати журнали із зображенням оголених жінок і будемо називати це здоровою високою оцінкою краси жіночого тіла”. І ми сказали: “Добре”. Тоді деякі пішли з цією високою оцінкою ще далі і почали публікувати фотографії оголених дітей, а потім і ще далі, помістивши їх в Інтернет. І ми сказали: “Добре, у них є свобода слова”.
Можливо, якщо ми серйозно і надовго задумаємося, то ми зможемо в цьому розібратися. Я думаю, тут річ у тому, що дійсно “що посієш, те й пожнеш”.
Один молодий чоловік написав: “Дорогий Господь, чому Ти не врятував маленьку дівчинку, вбиту прямо у неї в класі? Щиро Твій стурбований студент”. Ось відповідь: “Дорогий стурбований студент, Мене давно не пускають у школи. Щиро твій, Бог”.
Читайте також:
Смішно, як людям легко позбавлятися від Бога, а потім дивуватися, чому світ перетворюється у пекло. Смішно, коли ми віримо тому, що говорять газети, і сумніваємося в тому, що говорить Біблія. Смішно, коли всі хочуть потрапити на небеса, при цьому не вірячи, не думаючи, не кажучи і не роблячи нічого з того, про що говорить Біблія. Смішно, коли можна бути “всіма руками за” Христа у неділю, але бути непомітним християнином в інші дні тижня. Ви ще не смієтеся?».
