Право і влада

Біблійне уявлення, що кожна людина від народження наділена природно властивими йому невідчужними правами, лягло в основу так званої теорії природного права. Відповідно до цієї теорії фундаментом будь-якої справедливої законодавчої системи є об’єктивний (тобто той, хто не залежить від нашого знання або сприйняття) моральний закон, що відображає благий характер Творця. Оскільки Бог абсолютний і незмінний, моральний закон також носить абсолютний і незмінний характер.
Суспільство не створює моральний закон, а відкриває його, подібно до того, як вчені відкривають об’єктивно існуючі закони природи. Закони суспільства вторинні стосовно цього абсолютного морального закону. Вони служать його приватними додатками, що забезпечують дотримання принципу справедливості в різних конкретних сферах суспільних відносин. Основні права дані людині Богом, і тому невідчужні. Роль уряду – забезпечувати дотримання цих невідчужних прав.
Читайте також:
Бог править суспільством. Його влада вічна, безмежна і незмінна. Політик же займає свою посаду лише деякий певний термін і виконує свої посадові обов’язки тимчасово. Він – «Божий слуга, месник у гніві злочинцеві!» (Римлян 13: 5). Те, наскільки добре він це робить, залежить від того, творить він волю Божу, захищаючи невід’ємні права громадян, або ж наживається на співгромадянах, зловживаючи своїм становищем і ущемляючи громадян в їх правах.







