Актуальне

Найгірший кошмар батьків

Якби ви опитали батьків про їхні найбільші страхи за своїх дітей, відповіді були б дуже різними − що вони стануть жертвами жорстокого поводження, приймуть небіблійні ідеології, піддадуться впливу невідповідних матеріалів, потуратимуть деструктивній поведінці й так далі. Але якими б жахливими й невтішними не були ці страхи, для батьків-християн найбільшим кошмаром є те, що дитина ніколи не пізнає Господа. Як батько трьох дітей, я знаю цей страх не з чуток.

Я уявляю, як мої діти живуть зламаним дорослим життям − поневолені гріхом, завдають шкоди собі та іншим, ніколи не думають про Бога і залишають по собі слід руйнування. Або, що ще гірше, я уявляю, як вони живуть зовні хорошим життям − освіта, кар’єра, шлюб, діти, комфорт, але не визнають Бога і не дякують Йому. Я надто чітко бачу, як бажання та особистісні риси їхніх 2-річних «я» вкорінюються і стають гнилими плодами або порожніми тріумфами їхнього дорослого життя.

Саме цей кошмар, виявляється, був реальністю для цілого покоління батьків: «І також усе це покоління було прилучене до батьків своїх, а по них настало інше покоління, що не знало Господа, а також тих діл, які чинив Він Ізраїлеві» (Сд. 2:10).

За життя Ісуса Навина та його сподвижників сини Ізраїлю вірно поклонялися Богові (Сд. 2:6-7). Але наступне покоління зблудило. Всього за одне покоління народ Ізраїлю пройшов шлях від вірного до невірного.

Всього за одне покоління народ Ізраїлю пройшов шлях від віруючого до невіруючого.

Вражає в Суддів 2:10 не тільки те, що нове покоління не знало Господа − вони також не знали справ, які Він зробив для Ізраїлю. Це протвережує. Невірність у сімейному учнівстві сприяє тому, що діти можуть бути незнайомими з ділами Господніми. Це застереження повинно по-новому спонукати нас до вірності у навчанні наших дітей.

Розкажіть про Його діла (всі)

Як батьки, ми не можемо контролювати, чи прийдуть наші діти до Христа. Спасіння від Господа (Йони 2:9). І все ж ми можемо контролювати, чи дізнаються вони про Нього та Його спасительні діла (Втор. 6:5-9). Ми можемо свідомо ділитися Євангелієм, закликаючи їх покаятися у своїх гріхах і довіритися Йому. Ми можемо читати Боже Слово і пояснювати, що воно означає. Ми можемо розповісти, як Він нас врятував. Ми можемо допомогти їм запам’ятати Писання.

А переказ Божих діл, кульмінацією яких є робота Христа на хресті, охоплює всі Божі стосунки зі Своїм народом, починаючи з шостого дня творіння. Наші діти повинні чути, як гріх увійшов у світ через бунт Адама і як Бог милостиво пообіцяв скасувати прокляття через прийдешнього Визволителя. Їм потрібно дізнатися, як у суді Бог затопив землю і в милосерді врятував Ноя та його сім’ю. Їм потрібно дізнатися про вихід, про те, як Бог визволив Ізраїль з рабства через великі судові акти, показавши Себе милосердним і справедливим. Вони повинні настільки добре знати, як Бог розсунув Червоне море, дав манну в пустелі й привів їх до землі обітованої, що вони могли б переказувати історію Його вірності уві сні. Вони повинні знати, як Бог захистив Давида від Саула; підтримав Седраха, Мисаха та Авденаго у вогняній печі; захистив Даниїла від левів; вивів Ізраїль з вигнання. Вони повинні знати, що Ізраїль був бунтівним народом, і що відношення Бога до них може показати Його милість і любов до Свого народу сьогодні.

І вони повинні почути про Ісуса. Вони повинні знати, що Він − Син Божий у людській плоті, останній Адам, обіцяний Визволитель, Пасхальний Агнець і Спаситель світу. Вони повинні знати, що Старий Заповіт вказує на нього. Вони повинні знати про його чудеса, його милосердя, його прощення, його любов. І вони повинні почути, що Його гріхоносна смерть і воскресіння, що перемагає смерть, − це не просто історичний факт. Це також стосується і їх.

Батьківська вірність

Якщо Суддів 2:10 − це батьківський кошмар, то Псалом 78:1-8 – це батьківська мрія:

Послухай, мій люду, науки моєї,
нахиліть своє ухо до слів моїх уст,
нехай я відкрию уста свої приказкою,
нехай стародавні прислів’я я висловлю! 
Що ми чули й пізнали, і що розповідали батьки наші нам, 
того не сховаємо від їхніх синів, будемо розповідати
про славу Господню аж до покоління останнього,
і про силу Його та про чуда Його, які Він учинив! 
Він поставив засвідчення в Якові, а Закона поклав
ув Ізраїлі, про які наказав був Він нашим батькам
завідомити про них синів їхніх, 6щоб знало
про це покоління майбутнє, сини,
що народжені будуть, устануть і
будуть розповідати своїм дітям. 
І положать на Бога надію свою,
і не забудуть діл Божих,
Його ж заповіді берегтимуть.

Псалмоспівець говорить про свідоме учнівство поколінь, коли одне покоління розповідає іншому про чудесні діла Господні в надії, що вони будуть довіряти і слухатися. Ось бачення і стратегія сімейного учнівства. Оскільки бачення полягає в тому, щоб багато поколінь знали Христа, стратегія полягає в тому, щоб вірно познайомити наших власних дітей з Його спасительною справою.

Ми маємо можливість проголошувати Божі справи так наполегливо, так голосно і так переконливо, що наші діти ніколи не зможуть відірватися від їх відлуння. Коли вони виростуть, вони не зможуть дивитися на навколишній світ і не бачити нагадування про Божий характер, Його відкуплення та Його стосунки з синами людськими. У міру того, як вони зростатимуть, перед ними буде стояти часто повторюване свідчення вірності Господа − відчинені двері, готові прийняти їх додому до Христа.

Навмисне учнівство

Ця стратегія може приймати різні форми − послідовне сімейне поклоніння, вивчення Святого Письма і катехізація, а також регулярне корпоративне поклоніння у неділю. Але вона також вимагає навмисності в неформальних повсякденних моментах − розмовах про Христа і Його Слово з нашим чоловіком/дружиною в присутності наших дітей, запрошення членів церкви й прохання їх поділитися своїми свідченнями, молитва з нашими дітьми, розповідь про Євангеліє під час покарань. Важливою є наша цілеспрямованість і наполегливість у духовному керівництві нашими сім’ями, коли ми ревно молимося за те, щоб Господь приніс добрий плід у свій досконалий час.

Ревно моліться за те, щоб Господь приніс добрий плід у Свій досконалий час.

Батьки, не падайте духом. Підбадьорюйтеся 2 Тимофія, де ми бачимо приклад здійснення нашої мрії, коли Павло розповідає про те, як бабуся і мати Тимофія знали Господа і навчали його Писання з дитинства (2 Тим. 1:5; 3:14-15). Те, що було правдою для сім’ї Тимофія, служить прикладом того, що Бог може зробити в нашій родині.

Уявіть собі, що через десятки років у ваших дітей будуть свої діти. Ви відвідаєте їх і побачите, як вони читають своїм дітям Святе Письмо, розповідають про діла Господні, пояснюють уривок і ведуть у молитві − так само як це робили ви з ними. У Божому провидінні це бачення може стати реальністю. Робімо активні кроки до цього вже зараз.

Автор: Джошуа Чатмен

Джерело: thegospelcoalition.org

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Редакція

Слово про Слово – інформаційний християнський ресурс. Публікуємо щоденні новини, коментарі, аналітику, що висвітлюють релігійну тематику в Україні та світі. Публікуємо статті різних жанрів, авторські блоги, оповідання, поезію, притчі.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button
Дорогий читачу, дякуємо, що ви з нами

Запрошуємо стати частиною спільного майбутнього та приєднатися до друзів “Слово про Слово” – тих, кому не байдуже, чим наповнюється український інформаційний простір. Тих, хто дивиться на світ з християнської позиції. Підтримати проєкт

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!