Мартін Лютер і перші протестанти використовували позначення «євангелічний» (від латинізованої форми грецького слова εὐαγγέλιον – euangelion – Блага звістка), щоб протиставити собі римським католикам, або папістам, як вони їх називали. Тому для спільноти, що виникає внаслідок реформації, «євангелічний» довгий час був загалом синоніму «протестантський», або «антикатолицький».
Однак, з ХVIII ст. завдяки проповідям Джона Веслі (Англія), Джорджа Вайтфілда та Джонатана Едвардса (Сполучені Штати) поняття «євангелічний» стає відокремленим рухом, який вступає зараз вже проти формалізму в самому протестантському церковному середовищі та наголошував на необхідності особистості навернення і віри в Христі. Новим у проповіді цих пальових діячів було те, що часто воно було звернено до зовнішніх людей за межі церковної огорожі та виголошувались просто неба. З того часу «євангелічний» (євангельський) починає сприйматись як синонім ревайвелізму (відродження) − рух за духовне відродження (відродження), що характеризується масовими наверненнями внаслідок палкої євангельської проповіді.
Під кінець ХІХ ст. західна церква накриває хвилю лібералізму. Як реакція на цю проблему виявляється фундаменталізмом − крайня, закрита форма євангелікалізму, яка після резонансного просування в так званому Мавп’ячому процесі (1925-26 рр.) остаточно загрожувала собі в глухому суспільно-релігійному гетто. Тільки після Другої світової війни під знаками Біллі Грема та Джона Стотта сформували цей образ євангелізму, який ми всі знаємо сьогодні. В американському контексті апогеєм нового євангелікалізму було обрання президента Джиммі Картера (1977-81рр.), Який прямо називав себе «народженим згори» християнином. З того часу поняття «євангелічний» стало невід’ємною частиною масової популярної культури. Сьогодні ж ми можемо говорити про серйозну кризу американського євангелікалізму, яка великою мірою пов’язана з одіозним феноменом Трампа.
Читайте також:
Важливо також зазначити, що в ХХ ст. євангелікалізм вийшов далеко за межі англосаксонської традиції. Сьогодні це всесвітній феномен. У світі набирається загалом понад 600 мільйонів євангеліків, навіть більше, ніж пів мільярда. Це є більша за чисельністю гілка в християнстві після римо-католиків, і яка до того ж стрімко зростає. Євангеліки є дуже розмаїтими, але всіх їх об’єднує один спільний знаменник − так званий квадрат євангелікалізму (Біблія, місія, хрест, навернення). Кожен євангелік без ваги скаже своє ствердне «так» на кожне з цих чотирьох тверджень:
- Біблія є найвищим авторитетом того, що я вірю.
- Для мене особисто дуже важливо заохочувати нехристиян довіритись Ісусу Христу як своєму Спасителю.
- Хресна смерть Ісуса Христа − це єдина жертва, яка могла усунути покарання за мій гріх.
- Тільки ті, хто покладаються на Ісуса Христа як на свого Спасителя, отримують Божий дар вічного спасіння.
