Українці мають особливу місію − допомогти людям, які голодують: послання єпископів УГКЦ
У цьогорічному постсинодальному посланні «Залишиться вам одне – те, що ви дали вбогому!» єпископи УГКЦ висловили таку думку: «Наш народ, пройшовши страшні випробування Голодоморами, має від Бога особливу місію пробуджувати сумління і робити все можливе, щоби світ перейнявся ганебним явищем голоду й усунув страждання слабких та незахищених братів і сестер».
Другу частину цього послання вони присвятили виклику матеріального убозтва в сучасному світі. Повідомляє Релігійно-інформаційна служба України з посиланням на послання та Департамент інформації УГКЦ.
Єпископи, посилаючись на повідомлення міжнародних гуманітарних організацій, пишуть:
«Сьогодні у світі майже мільярд людей живе в умовах крайнього зубожіння, маючи на денний прожиток і своє утримання менше ніж два американських долари, хоча в США теж є чимало безробітних і убогих, які працюють. Тоді як одна частина людства сягає космічних просторів у своїх технологіях, інша – видає мільярди на смертоносну зброю, майже 800 мільйонів людей – а це близько 10 відсотків населення Землі! − стають жертвами постійного недоїдання і голодної смерті».
Єпископи висловлюють занепокоєння тим, що в багатьох розвинених країнах щоденно викидаються на смітники сотні тисяч тонн продуктів, які могли б порятувати життя тих, хто голодує. За їхніми словами, разом із цією їжею на смітники історії й на маргінеси людської спільноти викидаються, як непотріб, живі людські істоти й долі.
В Україні, за спостереженням єпископів, ситуація не є набагато кращою. Адже тут вісім із 10 пенсіонерів перебувають за межею бідності. При цьому щоразу частіше нам сигналізують про труднощі в пенсійному забезпеченні в найближчому майбутньому. За різними оцінками, від 25 до 45 −відсотків громадян нашої держави не можуть забезпечити своїх елементарних базових потреб. Попри це на деяке збільшення рівня оплати праці, в Україні спостерігається таке явище, як бідність тих, хто працює.
«Тож попри те, що ми отримали від Бога величезний природний, економічний і людський потенціал, більшість населення нашої країни… приречена на животіння», – йдеться у посланні.
Серед причин тривожного і важкого життя українців єпископи УГКЦ називають і кризу в Україні, спричинену російською агресією на Сході України.
- Заклик церковних лідерів до уряду у Великобританії щодо запобігання голоду
- Глобальне потепління загрожує існуванню цивілізації – ООН
Вказавши на прояви разючої убогості в нашій Батьківщині, служителя пропонують способи зміни ситуації на краще. Починати, за їх словами, слід із подолання голоду навколо нас, «адже мільйони поруч із нами живуть і сьогодні в тіні цього повільного голодного вмирання, – мовчазні, позбавлені гідності, уваги, співчуття, допомоги та розуміння». Їхнє горе, на переконання Синоду Єпископів УГКЦ, придушене нашою нечутливістю і бездіяльністю, стає ще більше кричущим і нестерпним. Бо байдужість убиває.
Крім того, вони вважають, що український народ має у світі особливу місію допомогти людям, які голодують. Адже наша пам’ять про Голодомори накладає на нас відповідальність, не лише перед померлими, а й перед сучасниками, які сьогодні на очах в усього світу приречені на подібні муки та страждання, що їх зазнавали наші брати та сестри майже століття тому.
«Можливо, наш народ, пройшовши такі страшні випробування, має від Бога особливу місію і завдання пробуджувати сумління людства та поодиноких осіб, щоб вони перейнялися ганебним явищем голоду у світі й робили все, аби усунути ці страждання слабких та незахищених братів і сестер, ставши їхнім голосом і простягнувши їм помічну, солідарну руку», – пишуть архиєреї у постсинодальному посланні.
Так, як багатостраждальний єврейський народ, переживши жахіття Голокосту, став запобіжником для грішного людства перед повторенням подібних злочинів, так само український народ, зазнавши досвіду винищення голодом, мав би слугувати у світі голосом сумління, яке взиває до порятунку тих, хто недоїдає та голодує, і промотором активних дій задля усунення лиха голоду з лиця Землі.
[sc name=”futerblock” ]«Це має стати нашою консолідованою і наполегливою дією, усіх – держави, громадськості, Церков, кожного українця і кожної українки, для кого святою є власна історія, доля країни та пам’ять про загиблих. І це було б нашою найкращою даниною пам’яті мільйонам жертв Голодоморів і нашим дійовим внеском у преображення теперішнього людства: “Пам’ятаючи Голодомор — рятуємо від голоду сьогодні!”», – йдеться у посланні.
