Мексика, Гватемала та Гондурас. Український місіонер Тарас Сень вперше побував в трьох країнах Латинської Америки, щоб познайомитись з місцевими пасторами та допомогти їм у розповсюдженні Євангелія через досвід місії «Христос є відповідь» (CITA).
Джерело: Пресцентр місії «Христос є відповідь»
За 10-денну поїздку вдалося не тільки активно послужити людям, але й торкнутись культурних особливостей цих країн.
Випадкові невипадковості
Тарас Сень зазвичай молиться за розширення меж Місії і відкриття більших можливостей для проповіді Євангелія. Та в своїх планах мав розвиток започаткованих цього року місіонерського центру та церкви в Ефіопії. Але у Бога було щось більше.
Під час війни Тарас Сень став активним волонтером і часто бував у Польщі з питань гуманітарної допомоги та служіння біженцям з України.
Там познайомився з пастором з Мексики, який теж допомагав постраждалим від війни. Служитель з України поділився з мексиканським колегою досвідом проведення євангелізацій за допомогою різних інструментів, зокрема, безплатних очних клінік.
Невдовзі через нового «випадкового» знайомого для українського місіонера стала можливою подорож до Мексики, а також до Гватемали та Гондурасу.
Служіння місцевим людям
У трьох країнах місіонер CITA навчав місцеві команди проводити благодійні очні клініки, які Місія активно використовує в різних країнах світу як дієвий спосіб донести Благу Звістку, особливо до тих, хто в іншому випадку ніколи б не прийшов на богослужіння до церкви:
«Все обладнання для очних клінік ми залишили місцевим служителям у Гондурасі, а в Мексику і Гватемалу будемо замовляти. Вони чекають, загорілись проведенням таких акцій, їм це дуже сподобалось».
Як чоловік та батько шістьох дітей, Тарас Сень зазвичай надихає пасторів проводити в церквах сімейні зустрічі, наголошуючи на збереженні та розвитку сімейних відносин. Країни Латинської Америки не стали виключенням − на базі помісних церков він як досвідчений сім’янин та пастор церкви у Рівному провів такі зустрічі для сімейних пар, сподіваючись, що служителі підхоплять цю ідею та започаткують у себе добру традицію збиратися на сімейні вечори:
«Чоловіки-учасники зустрічей отримали завдання: протягом двох тижнів організувати сімейну вечірку в ресторані або в іншому місці для своїх дружин».
Служитель зустрічався з пасторами та проповідував у церквах нащадкам племен масауа, мая та ацтеків, а також від імені Місії допомагав бідним людям цих країн продуктовими наборами.
Особливо багато бідних людей у Гватемалі та Гондурасі. Служитель каже, що люди в цих країнах відкриті для спілкування і Божого Слова.
В планах, крім обладнання для очних клінік, друк наметів для євангелізацій та запуск Youtube-каналу іспанською мовою.
Культ смерті та біблійні сюжети на вулицях в Мексиці
Зображення людських черепів на стінах і одязі − атрибутику, пов’язану зі смертю, можна побачити доволі часто в цій країні, адже столицю Мексики, Мехіко, заснували ацтеки, які відрізнялись жорстокістю та приносили у жертву людей.
За часи іспанських колонізаторів XVI століття зруйновано храми ацтеків і збудовано християнські церкви. Але, за словами місцевих жителів, на сьогодні поширена тенденція повернення до стародавніх традицій.
На вулицях Мехіко також можна побачити зображення біблійних сюжетів та батьків… з прив’язаними до себе дітьми: це спосіб вберегти дитину від викрадення невідомими, які після цього вимагають викуп.
Мексиканці полюбляють їсти кукурудзу: додають її в усі можливі страви.
Традиційний хліб у Мексиці − тортійя. Випікають з борошна та рослинної олії, подають загорнутими у тканину для збереження тепла.
Цікава традиція є у місцевих церквах. Коли дитину посвячують Богу, відбувається справжнє свято на всю громаду: на такий банкет запрошується все село. До речі, святковий стіл накривають всі гості, щось приносячи до трапези.
Надприродне перетворення Альмалонго у Гватемалі
Гватемала − країна на півдні від Мексики з населенням 18,7 млн. Вважається найбільш християнською країною в Латинській Америці (90 % християн − католики та протестанти).
Країна відома містом Альмалонго − 20-тисячний населений пункт, в який прийшло духовне пробудження після того, як Бог відповів на молитви ревних християн, які постійно волали до Нього, адже місто потерпало від пияцтва, чаклунства, насильства та ідолопоклонства.
Тепер містечко християнське та славиться надприродними врожаями сільськогосподарської продукції, відсутністю в’язниць та пошаною Бога у всіх сферах життя суспільства.
А ось у 2016-2020 роках Гватемалою керував президент-християнин та колишній комік Джиммі Моралес. Його програма була побудована на консервативних цінностях, що відкидають одностатеві «шлюби», аборти та легалізацію марихуани, слоган його виборчої кампанії мовив: «ні корупціонерів, ні злодіїв».
Сімейна зустріч у Гватемалі жінки
Український місіонер помітив, що у Гватемалі на служіння до церкви ходять в основному жінки з дітьми, а чоловіки − рідкі гості. Навіть на сімейну зустріч, яку він проводив, здебільшого прийшли жінки.
В Гватемалі місіонер планує в майбутньому провести дитячий табір, а також зібрати вчителів недільних шкіл на навчання для підвищення їхнього рівня. А також відкрити медіавідділ та друкувати газету, щоб допомогти церквам у розповсюдженні Євангелія.
Діти-заступники в Гондурасі
На південь від Гватемали знаходиться ще одна країна, яку відвідав місіонер Тарас Сень, − Гондурас. Населення країни майже 10 млн людей, з яких близько 90 % вважають себе християнами.
У XVI столітті Гондурас став частиною Іспанської імперії, де офіційною релігією був католицизм. Перше католицьке богослужіння на американському континенті відбулося 14 серпня 1502 року, коли під час своєї експедиції до Нового Світу Колумб висадився на березі на півночі Гондурасу. З того часу колоніальна влада проводила політику тотальної християнізації корінних мешканців території.
Частина на південному сході Гондурасу була під Британією. Тут більшість місцевих жителів — протестанти (англікани та моравські брати).
Щорічно, починаючи з 1999 року, молитви дітей звучать на радіо та телебаченні.
Заступники віком від 7 до 12 років вже запобігли стихійним лихам і політичним катастрофам.
У 2012 році на стадіоні в Гондурасі зібралося 8 тисяч дітей із різних церков, щоб молитися про майбутнє своєї країни у розпал епідемії наркоторгівлі та насильства.
Як помітив український місіонер, в Гондурасі чоловіки відвідують служіння в церквах частіше, ніж в Гватемалі, і на сімейній зустрічі вони активно брали участь у програмі.
Не міг місіонер не відзначити і природний колорит Гватемали і Гондурасу, адже ці країни наповнені різноманіттям квіток, величними горами, озерами та річками.
Кухню цих країн назвав своєрідною, що складається з гострих страв, але смачною. Його пригощали свіжовиготовленим шоколадом та смаженими бананами.
Серед активного та доволі зайнятого часу місіонер встиг захопитися простотою людей у цих країнах та їхньою відкритістю до Євангелія.
Чекає на нові зустрічі з латиноамериканськими служителями, щоб разом продовжити виконувати Велике Доручення.
