Поезія

Кожен день, назбиравши терпіння

Кожен день, назбиравши терпіння
І затиснувши мрії в кулак,
Ми готові платить за спасіння,
Хочем гідними бути ми благ.

Та коли ми коліна схиляєм,
Десь в забутих альтанках душі
Біль поразок своїх відчуваєм –
Повелись на гріха бариші.

По-дурному, банально доволі,
Дім із сіна за мить відпалав.
І молитву вуста не промовлять,
Як не мають «валюти» зі справ.

І вже відчай хурделицю будить,
І в душі наступає зима.
І погрожує карами Юда,
І не вірить у милість Фома.

І тоді нашу гордість руйнує
Розуміння, що ми – біднота.
І безсилля душа як відчує,
То згадає тоді про хреста.

Може Дух в небо вільно злетіти,
Кров в дарунок прийнявши з небес,
І в покорі молитву творити
Без вже звичних завчених словес.

Схожі статті

Хай не звідані межі любові,
Мир Його у душі не віднять.
Є ще прощення в Синовій Крові,
Є іще у хреста благодать.

Переклад: Олег Блощук

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Маргарита Коломийцева

Християнський поет, спікер і автор книг «Біопсія душі», «Deo Gloria», «Вчорашнє Різдво» і «Я вірю в чудеса».

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Дивіться також
Close
Back to top button