Для життя

І ми летимо…

 «…Час швидко минає, і ми відлітаємо…» (Пс.89:10). Коли ці слова зародилися в душі псалмоспівця, то ще не було лайнерів та автомобілів. Літали тоді лише птахи та комахи; на осінньому вітрі кружляло листя, і «літала» людська уява. Час – категорія таємнича. Знаходячись у владі часу, людина завжди намагалася зрозуміти, що таке час. Вона пробувала підкорити собі час: складала календарі – вавилонський, китайський, староєврейський, єгипетський, тощо. Та, як не намагалися люди щось вигадати, час завжди був і буде невідворотнім – ми завжди будемо рухатися із минулого в майбутнє.

Дивно, що невідворотність часу для одних – жорстока реальність, для інших – надія на визволення. Скільки б років людині не було, вона хоче визначитися в часі: хто вона і куди йде? Разом з тим, відношення людини до руху часу визначається її зрілістю: як правило, дитина не помічає часу; учень марно витрачає час; дорослий економить час.

При всьому своєму багажі знань, сучасна людина не може передбачити майбутнє. Невідомість, звичайно, пригнічує нас, та нездатність передбачити майбутнє спасає нас від безумства. Творець милостивий до Свого творіння і тому вигнав людей із Едему, щоб, пізнавши добро і зло, вони не додали до свого прокляття непосильний тягар всезнання. Та, можливо, знаючи майбутнє, ми б уникнули багатьох помилок? Але чи так воно насправді? Сатана використовує нашу цікавість для своїх цілей – для поширення забобонів та духовного невігластва. Помилки ми завжди будемо робити через свій егоїзм, а не через те, що не знаємо свого майбутнього. Чоловік виймає цигарку із коробки, на якій написано його майбутнє – куріння спричинює рак – та все ж курить! В наш час айфонів та генетики ще можна побачити молоду дівчину, яка зупинилася, щоб циганка розповіла їй про майбутнє. Маніпулювання людським бажанням знати майбутнє та минуле процвітає: екстрасенси розшукують зниклих людей, «бабки» знімають чари, а «пророки» влаштовують шлюби.

З моменту народження ми наближаємося до фінішу. «… Яке ваше життя? Бо це пара, що на хвильку з’являється, а потім зникає!…» (Якова 4:14). Ми старіємо і, якщо з допомогою хірургії, косметики можна обманути око, то відстрочити момент зустрічі з невідворотнім неможливо. Помирають усі: і мудрі, і невігласи. 88-ий Псалом говорить про смерть як про могилу, безодню, темряву, забуття… Смерть, щоб там не говорили популісти, не перетворення в ніщо, не реінкарнація… Смерть – наслідок гріховної природи людини. І вона ближче до нас, ніж ми думаємо.

Та слід згадати також інше значення нашого життя: людина має живу душу і безсмертну. Вона створена для вічності. «Померлі твої оживуть, воскресне й моє мертве тіло» (Ісаї 26:19). Німецький журнал «Focus», проаналізувавши дані про нелегальну торгівлю людськими органами, назвав ціну людського тіла – 45 млн. доларів. Душа ж людини, яка тимчасово перебуває у такому дорогому тілі, матеріальній оцінці не піддається. Вона – безцінна. І її кінцеве місце перебування – вічність. Питання лише в тому – яка?

«І маю надію я в Бозі, чого й самі вони сподіваються, що настане воскресення праведних і неправедних» (Дії 24:15). Воскресіння передбачає повернення тіла до життя. Що це буде і яким стане тіло, уявити важко. Але з Біблії ми знаємо, що тіло, яке воскресне, буде «духовним» тілом. Виникне метаморфоза – перетворення, перехід в іншу форму з надбанням нового зовнішнього вигляду і нових функцій. Подібно як гусениця перетворюється на метелика – це те саме створіння, та все ж вже інше.

Цікаво, що з давнини ми знаємо, і так нас навчили, що крутяться лише круглі колеса. Та професор Валадарес наочно показав, що крутяться колеса і квадратні, і трикутні, і п’ятикутні – якщо створити для цього умови. Так і з розумінням вічності. Ми не розуміємо її, бо обмежені досвідом, часом і простором. Коли Бог воскресить людину і дасть їй духовне тіло, то Він також створить умови перебування її у вічності. Воскреснуть усі – як ті, хто вірять у Христа, так і ті, що не вірять. Тілесно люди воскреснуть для того, щоб отримати у вічності те, що їм передбачено у відповідності з прожитим життям.

Людина летить на зустріч зі своїм Творцем «…приготуйся, Ізраїлю, до зустрічі Бога свого!» (Амоса 4:12). Так сказав Бог. Сатана ж нашіптує нам, що Його немає, взагалі нічого за порогом смерті немає. Та сам сатана – це зовсім не веселий дідько, а хитрий, набагато розумніший за людину, підступний, абсолютно злосливий дух. Він просто «інший» у відношенні до Бога. Саме він претендує на владу і узурпує її.

Якщо при зародженні життя Бог – це Творець, то після смерті Бог – це Суддя. Ми відповідальні перед Ним. Після завершення всього видимого Суддя буде судити Своє творіння і всі справи його. Багато хто волає про несправедливість у світі і про те, куди дивиться Бог, чому Він не втрутиться? Та Бог і сьогодні вершить суд над злом у світі, але ми всього не бачимо і не знаємо. Мудрі ж люди помітили, що жорстока людина завжди буває покарана – як не через рік, то через 20 років його життя руйнується через розлучення або смерть рідних, або невиліковну хворобу, або ненависть його дітей.

Більше про те, що таке час:

Кінцевий Суд залишив Бог на Судний день. Віруючий буде нагороджений за свою віру і життя по вірі, а невіруючий – засуджений на вічні муки. Що би ми собі не думали, Суд цей буде справедливим. «Він за справедливістю буде судити вселенну, і народи по правді Своїй!» (Пс 96:13). Покази будуть безпомилковими, а вердикт – кінцевим і вічним. Погодьтеся, тут не обійти таких понять як рай та пекло, – цього вимагає логіка і здоровий глузд.

Ми летимо. Від швидкості рябить в очах, та зупинка неможлива. Нам слід зрозуміти: наша мета – це вірно зорієнтуватися у часі, усвідомити його цінність і кінцевість. Всі ми маємо дати відповідь. В контексті нашого часу будь-яке твердження про істинність лише однієї відповіді свідчить про завищену самооцінку і обмеженість. Та все ж згадаймо: коли в дитинстві ми гралися в кубики чи пазли, то створити малюнок, який задумав художник, було можливо лише при єдиновірному розташуванні кубиків, тоді як невірних варіантів – велика кількість. Тільки істина Божа допоможе людині прожити так, щоб її картина життя відповідала тому, що наперед було задумано Творцем. І тоді політ не буде лякати, а надихати на розумне використання того, що звично називається часом.

Віктор Гамм

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button