І хоч, бува, на серці болі, –
Нам часто хочеться пісень,
Аби воздати славу Богу,
Йому подякувать за все:
За те, що сонце в небі світить
І нива хлібом виграє,
За те, що є любов на світі
І нам забутись не дає.
І хоч життя нас не голубить
І не щадить ніколи час,
Але душа все рівно любить
Того, Хто й досі любить нас.
За те, що є, за те, що буде
На цій землі, гріховній вщерть.
За те, що дав безсмертя людям
Через Свою голгофську смерть.
Більше поезії Сергія Рачинця:
Сергій Рачинець
