Біблія це Слово Боже – природа Біблії
Найскладніша для багатьох протестантів тема – це питання природи Біблії. Знову і знову від багатьох пасторів, включно з німецькими, я чую на адресу багатьох біблеїстів (і вельми втаємничених євангельських теологів) приблизно такі слова: всі, хто заперечує той факт, що Біблія – це не слово Боже, являють собою нео-протестантизм, лібералізм та ін. біди християнства.
Деякі настирливі навіть пропонують прокреслити якусь межу між євангеліками і нео-євангеліками. Мовляв, заперечуєте божественність Біблії, отже, ви не з нами. Але при цьому самі поборники тези, що Біблія і є Слово Боже, не є такими “біблійними” християнами, як вони хотіли б.
Чому я виніс цитату з Єв. від Іоанна? З дуже простої причини. Навіть у Новому Заповіті є “підрядкова” дискусія про природу Писань. Зауважте, Ісус не сказав, що юдеї старанно досліджують Слово Боже. Ні. Він сказав, що предметом їхнього дослідження є Писання. Тобто Біблія. Чому? Тому що навіть згідно з Ісусом Слово Боже не вивчається. Адже предмет вивчення відкритий для інтерпретацій, дискусій і нових питань.
Ні. Слово Проповідується і Слову, тобто Проповіді та Заклику потрібно коритися. Тому, друзі, треба серйозно ставитися до того, що про Писання говорили сучасні теологи (іноді це грубо виражається через щось на кшталт: Біблія “містить” Слово Боже).
У якомусь сенсі Писання/Біблія – це просто стародавній текст. Але той, хто читає Писання, може знайти для себе скарб. Те, що стосується саме його. Обітницю, Дорогоцінність. Божий дотик. І зазвичай це заклик, обіцянка, благословення. Це не перерахування довгих списків про очищення шкірного покриву згідно з книгою Левит чи Числа. Це Євангеліє. Але Євангеліє не дорівнює Біблія. Євангеліє – це те, що Біблія породжує за сприяння Духа і при виконанні пророцтв про Месію. Він і є Скарб Біблії.
Я знаю, друзі, що все це складно. Простіше сказати: Читайте Біблію, тому що це Слово Боже. Це легше. Не треба займатися теологією: цей шампунь допомагає від лупи, а ця пігулка допомагає вам боротися із зайвою вагою. Ні. Усе набагато складніше. Вибачте: продаю за що сам узяв.
Адже потім все одно з’являються нові запитання: чому “Їхнє Слово Боже відрізняється від Нашого Слова Божого?” І тут ми починаємо розуміти, що все питання впирається в герменевтику. Іншими словами, не Слово Боже відрізняється від Слова Божого, а їхні тлумачі відрізняються від наших тлумачів. І тоді вже не Біблія Слово Боже, а (якщо чесно з самими собою) Біблія і наші тлумачі є Слово Боже.
Читайте також:
Проте в Ісуса все було простіше: ви, юдеї, досліджуєте Писання не так, бо воно свідчить про Мене.
Якби юдеї розуміли Писання правильно, вони б не мали б проблем. Бо Ісус і є Слово. Він і є скарб. І це ми приймаємо вірою. Це наше Євангеліє. Це і є Слово Боже.
“Ви досліджуєте Писання, бо думаєте, що в них матимете життя вічне. А вони й свідчать про Мене.
— Євангеліє від Івана 5:39