Гріховна звичка церкви

Київстар відкриває нові магазини не тому, що інші їхні магазини неправильні, а для того, щоб охопити більше людей. Католики відкривають нові парафії не тому, що інші парафії неправильні, а для того, щоб покрити більшу територію. Євангеліки організовують нові громади не тому, що інші євангельські громади є неправильні, а щоб досягнути більше людей для Христа. Тому поява нових громад – це цілком нормальне і добре явище. І чим більше нових громад, тим краще.
Проблема є тоді, коли люди хочуть створити нову церкву через те, що всі інші, на їхню думку, є неправильні. І це є хвороба. Хвороба правильності. За якою стоїть дух гордості та розділення. Правду кажучи, бути в такій церкві мені не дуже хочеться. Щодо мене, то я хочу бути у звичайній церкві, а не найправильнішій. Я ще можу зрозуміти, коли люди, за міркуваннями совісті, хочуть створити громаду іншого віровизнання, зберігаючи пошану до наявних християнських конфесій. Чи коли роблять це з мотивів місіонерського запалу, чи з намірів контекстуалізації, щоб бути ближчими до людей в культурному вимірі.
Читайте також:
Проте коли це виливається в претензію на найвищу правильність і чистоту – мені це смердить фарисейством. Даруйте за прямоту. Тому що церква, зосереджена на собі, – це самозакохана, нарцисична церква. Згідно з дотепним висловлюванням папи Франциска, який сказав, що “в церкви є одна хиба, гріховна звичка: вона занадто дивиться на саму себе і думає, ніби вона сяє власним світлом”. Мірослав Вольф передав цю проблему дещо схожими словами: “Церква самопроголошених святих неминуче вироджується в зібрання самовдоволених лицемірів”. Натомість здорова церква – це церква, зосереджена на Божому Царстві, а не на собі. Здорова церква – скромної думки про себе. Тимчасом як хвора церква – це церква пупкопоклонників, людей, зациклених на своєму власному пупкові.
[sc name=”futerblock” ]