Поезія

Говорить до людини Бог

Говорить до людини Бог,
Але вона не чує.
Душа, поділена на двох,
У сутінках ночує.

Добро і зло – як день і ніч,
І важко оцінити
Серед прощальних жовтих свіч,
Як праведно прожити.
Найвища мудрість, наче цвіт,
Захована у серці,
Через потік бурхливих літ
Прозрінням відізветься.
І дні нещастя пропадуть,
Зотлівши, як вугілля,
Відкриє Бог найвищу суть –
Любов – цілюще зілля.
Той пропаде, хто клав до ніг
Багатства пишні шати,
Коли за вічності поріг
Прийде пора ступати.
Від злота щирого цінніш
На Господа надія.
Гріхи – немов до горла ніж,
А совість – як лелія.
За сонцем новий день гряде,
Життя на сонях схоже.
Усе на порох перейде,
Пребуде Слово Боже.

Раїса Обшарська

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!
Become a patron at Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button