Блог Михайла Назаренка

Галицьке Євангеліє 1144 року

Галицьке Євангеліє — рукописне Євангеліє 1144 року, найдавніший з точно датованих слов’янських кириличних рукописів Євангелія-тетр (четвероєвангелія). Зберігається у Москві в Державному історичному музеї. Пам’ятка української мови.
Промінь світла на нього проливають  деякі записи її власників. Хоч ім’я його автора ми не знаємо, проте, відомо, хто його знайшов. Так, із записів дізнаємося, що виявив його 1576 року львівський єпископ Гедеон Балабан у церкві села Крилос (нині це село Крилос Галицького району на Івано-Франківщині).
По сторічнім проміжку часу, 1679 року його новим власником став молдавський митрополит Досифей. Подорожуючи до Москви, він узяв із собою Галицьке Євангеліє, маючи намір повернути його до Крилосу на своє місце. Перебуваючи в Москві, він дав його чи на реставрацію, чи на переписування московському ієромонаху Тимофієві, виправникові Друкарського двору. Та через тривалість роботи з рукописом,  духовна святиня так і не повернулася ні до свого власника, ні додому. По смерті ієромонаха Тимофія 1699 року Галицьке Євангеліє стало власністю бібліотеки  Московського Друкарського двору.
Майже через століття, у 1788,  рукопис потрапляє до фондів Синодальної бібліотеки Московського патріярхату. Як засвідчує відомча книга Синодального управління, бібліотека в ХІХ–ХХ століттях мала, окрім Збірника Святослава 1073 року та інших стародавніх книг, і Галицьке Євангеліє 1144 року. З приходом до влади більшовиків (комуністів),  Московську Синодальну бібліотеку у 1918 році ліквідували. Тож усі цінні книги, в тому числі й Галицьке Євангеліє, 1920 року опинилися у запасниках Московського державного історичного музею, де перебуває до нашого часу.
Через боротьбу з релігією в радянсько-московській імперії доступ до української пам’ятки, навіть науковцям, був заборонений. Тому в радянські часи Галицьке Євангеліє майже не досліджували. Проте, наукові відомості про нього збереглися з дореволюційних часів, які дають всі підстави стверджувати про оригінальність цієї української пам’ятки.

Галицьке Євангеліє з’явилося у місті Галич 1144 року. Ім’я переписувача нашої пам’ятки невідоме. Та завдяки запису в рукописі, довідуємося, що він був написаний за 50 днів – з 1 жовтня по 9 листопада 1144.
Галицьке Євангеліє прикрашають чотири ініціали давньовізантійського стилю на початку кожної з чотирьох євангельських книг. Незважаючи на церковнослов’янську мову, якою воно написане, мова Євангелія має свої особливості. Євангеліє містить певні слова, притаманні місцевій мові, тобто західноукраїнському діялекту. Основа її – слова, характерні для Півдня Руси, або староукраїнські. Особливості сполучень літер «жч», «шч» і «жд» (наприклад, у словах «дъждь», «дъжчить», «рожчь», «дошч») притаманні сербохорватській мові. Також вживається «уо» замість «въ» – «уопрашаю».
У Галицькому Євангелії є властиві лише його мові написання закінчень слів: «лє», «ью», «ли», «ию», «или», після «ц» постійно пишеться «а» – «отца», «слєпца. Після «ч» також пишеться «а» – «чаша», «чашю», «хр» пишеться часто замість «кр» – «хръестити», «хрьститєль», «хрєщєнь» та інші[1].
Воно є найстарішим українським тетраєвангелієм, тобто Богослужбовим Євангелієм, у якому текст розташовано за чотирма євангелістами, як у канонічному списку.
      [1] Віктор Ідзьо  Галицьке Євангеліє.  Журнал Верховної Ради України “Віче” №21, листопад, 2012
[sc name=”futerblock” ]

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Михайло Назаренко

Народився: Запоріжжя 1965; 1986-91 - Запорізький держуніверситет, спеціальність: викладач української мови та літератури. Працював учителем у школі 3 роки; 15 років - диктором і ведучим програм "Слово про слово", "Гранослів" на ОДТРК "Лтава".

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button
Дорогий читачу, дякуємо, що ви з нами

Запрошуємо стати частиною спільного майбутнього та приєднатися до друзів “Слово про Слово” – тих, кому не байдуже, чим наповнюється український інформаційний простір. Тих, хто дивиться на світ з християнської позиції. Підтримати проєкт

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!