Ілля був неймовірною людиною. Він був покликаний Богом, щоб бути пророком, який оголосив догану Ахаву та його вкрай безбожній дружині Єзавелі, за часів особливо важкого періоду в житті Ізраїлю. Він бачив багато чудес у своєму житті та був могутньо використаний Господом, щоб наочно показати владу Бога Ізраїлю.
Але Ілля був також людиною, як і ми, і коли в його життя у певний момент прийшли труднощі, він злякався. Якось він викликав вогонь з неба і вбив усіх пророків Ваала. Це була знаменна перемога і неймовірний прояв Божої сили, але одразу після цього Ілля в надзвичайному страху тікає, рятуючи своє життя.
«А Ахав доніс Єзавелі все, що зробив був Ілля, і все те, що він повбивав усіх пророків мечем. І послала Єзавель посланця до Іллі, говорячи: Отак нехай зроблять мені боги, і так нехай додадуть, якщо цього часу взавтра я не зроблю душі твоїй, як зроблено душі кожного з них! І побачив він це, і встав та й пішов, боячись за душу свою…» (1 Цар. 19:1-3).
Часто буває важко розповідати історії з давнини, тому що вони здаються нам такими далекими від нашої сучасної реальності. Але історія у нашому випадку досить знайома. Спочатку чудова перемога, а за нею драматичний провал. Багато разів ми бачили людей, які, на вершині, раптом безглуздо відмовляються від усього. Це відбувається настільки часто, що стало навіть очікуваним. Ілля мав кризу. Чудова перемога позаду, і можливо станеться щось, що спричинить його смерть. Він взагалі не уявляє, що ж робити. Він людина без місії, і для когось з типом особистості Іллі це може призвести до великої депресії.
У нашому організмі є цікава речовина – адреналін. Без нього ми не могли б прожити й одного дня. Він справляє у звичайних людях дивовижні подвиги сили та сміливості. Але коли організм позбавлений цього адреналіну, то все не в порядку.
Ілля зазнав аварії й не мав уявлення, що робити далі. Навіть попри те, що він бачив, як Бог послав вогонь з небес, він не мав чіткого напрямку і розуміння, куди рухатися, і це призвело до кризи. Не чуючи голосу Бога, він міг лише реагувати на обставини, що він і зробив, і втік у страху.
Страх – поганий лідер. Ви все піддаєте сумніву. Ви не можете зробити свідомий вибір, а лише спонтанно реагуєте. Небагато мудрих рішень було прийнято у страху. Якщо ми послідовники Ісуса, які змінюють світ, нам потрібен лідер краще, ніж страх.
Коли мені було 14 років, я читав книгу про людину, на ім’я Кіт Грін. Він був християнським музикантом, який кинув виклик існуючим порядкам, говорив правду та вплинув на мільйони життів. Я хотів бути схожим на нього. Тож я почав займатися музикою. Я мав певний успіх, як музикант і співак, і цей успіх дозволяв мені подорожувати по всьому світу. Але йшли роки, а моя кар’єра не злетіла, як я думав. Я продовжував рухатись уперед, і вірив, що щось зміниться, але цього не відбувалося.
Я почав почуватися невдахою. У мої 30 років у мене була криза. Раптом я усвідомив, що не знаю, як примирити дійсність з тим, чого я очікував від життя.
«Боже, − думав я, − Ти сказав мені стати великим музикантом і співаком та пророчим голосом для свого покоління? Я думав, моя доля – бути наступним Кітом Гріном … Що трапилося ? Може я щось пропустив?”
Я знав, ким є Бог, і я боровся, щоб почути Його голос для моєї ситуації. Адже я був настільки прив’язаний до того, що, як я думав, колись у минулому почув, що це стало ідолом у моєму житті.
Дедалі більше я страждав від важких періодів депресії. Я не хотів відчувати те, що відчував, але я не знав, що робити. Дедалі частіше на сцені я відчував, що адреналіну все менше. Мені здавалося, я божеволію. І в усьому цьому я вже думав, що не можу чути Божий голос. Я не знав, що робити, бо всі мої мрії померли, і ніщо не показувало, що щось зміниться. Чесно кажучи, я боявся почути Божий голос, тому що, можливо, це означало б, що мені потрібно відмовитися від мрії, досягненню якої я присвятив 20 років свого життя.
Я придумав мрію бути музикантом і ідолом, що змінює світ. Але зараз схоже, що вона ніколи не стане реальністю, і я був паралізований.
Я хотів би сказати, що це нечастий досвід. Можливо, це не мрії про те, як стати музикантом, але навколо нас багато людей, які щосили намагаються впоратися зі смертю своєї мрії. Деякі з цих людей навіть були успішними, але все змінилося, і вони не знають, що робити далі. У самому центрі болю від втрати мрії ми забули, як чути голос Бога і дозволили страху знайти місце в наших життях.
Нам необхідно навчитися чути Його голос для свого майбутнього. Бог говорить до нас, але наш страх робить нас нездатними почути Його.
Я пам’ятаю, як я сидів під деревом одного чудового дня, і думав, що це кінець. Я не знав, що робити, і навіть більше – я скаржився Йому на це. Я дозволив страху затьмарити бачення мого майбутнього. Бог, можливо, говорив до мене всі минулі роки, але мені треба було почути Його голос зараз. Бог міг використати мою мрію стати рок-зіркою, щоб привести мене в рух, але зараз мені потрібне було нове слово для нового періоду життя.
Тож я вирушив у подорож, щоб знову відкрити для свого життя голос Бога. Я хотів бути спроможним чути Його для кожної ситуації, а не тільки для тих, які стосувалися «церковного життя». Я хотів чути Його для моєї родини, для моїх дітей, для моєї музики, для моїх взаємин, для всього мого життя. Я почав просити Господа навчати мене, як бути уважним до Його присутності. Я знав, що Він хороший лідер, але мені треба було навчитися бути лідером всередині мене.
Я зустрівся з деякими розумними людьми й вони почали допомагати мені формувати послідовність дій, спосіб, завдяки якому міг би розрізняти, що відбувається. Один особливий друг Джон Хогтон є сертифікованим коучем. Ми разом проходили цей шлях, і його поради відіграли важливу роль, допомагаючи мені розшифрувати, що відбувається і що робити далі. Одного разу, під час нашої розмови, він показав мені простий спосіб, який одразу ж допоміг заглушити шум і чути голос Бога в будь-якій ситуації. Він став для мене інструментом придушення шуму, який був необхідний, щоб заглушити шум і чути голос Бога для мого життя, моєї сім’ї та мого майбутнього.
Цей спосіб допоміг мені відповісти на цілу низку питань і розрізнити те, що відбувається, і так я зміг чути лідера всередині мене.
1. Головне має бути головним, зупиніть шум
Ви не зможете почути нічого, доки не заглушите шум у своєму житті і не почнете слухати. У наших життях дуже багато збудливих чинників, і гасіння шуму у тому, щоб почути голос лідера всередині, є життєво необхідним.
2. Запитайте себе: Що ж відбувається насправді?
Зробіть крок назад і подивіться реалістично. Що насправді відбувається зараз? Які ключові фактори мені необхідно усвідомити у цей момент? Іноді внесення ясності до реальної ситуації може розсіяти страх. Може, я роблю з мухи слона?
3. Що відчуваю?
Мої емоції розповідають про те, що відбувається усередині мене. Я не можу ігнорувати їх, але і не можу дозволити їм керувати моїми рішеннями. Що мені кажуть мої емоції? Наші емоції зазвичай дають нам інтуїтивне розуміння, які основні цінності піддаються впливу. Чим сильніша емоція, тим сильніше основна цінність була порушена. Як сказав мені одного разу друг, емоції можуть мати місце для сидіння в автобусі, але їм не можна дозволяти бути водієм автобуса.
4. Що істинне?
Це виходить за межі «фактів», які стосуються якоїсь ситуації. Йдеться про розшифрування істини. Що є істиною про мене зараз? Що є правдою про Бога? Це той момент, коли ви просите Святого Духа висвітлити вас істиною і дозволити правді просочити ваш дух. Чи я вірю якійсь брехні? І що є та істина, яка звільнить мене?
5. Що робити зараз?
Коли я маю уявлення про те, що ж відбувається, тепер я можу запитати Господа, що ж з усім цим робити? Це і є той момент, коли ми справді можемо почути голос Бога, який промовляє до нас. Це зона видалення непотрібних речей. Це місце ясності.
6. По-новому брати участь у цьому.
Тепер, коли почув слово від лідера всередині мене, я можу знову брати участь у процесі. Багато людей ніколи не сягають цієї точки. Можливо, вони навіть мають ясне розуміння ситуації, але не можуть застосувати це, після того, що було зроблено і сказано в минулому.
Пам’ятаєте, що каже нам книга Приповістей?
«Якщо люди не бачать, що робить Бог, вони спотикаються за себе; Але коли вони присутні тоді, коли Він дає одкровення, вони дуже благословенні» (Пр. 29:18)
«Без одкровення згори народ неприборканий, а той, хто дотримується закону, блаженний». (Прип. 29:18)
Це послідовність дій, яка допомогла мені «присутня тоді, коли Він дає одкровення». Цей спосіб допоміг мені згасити шум, чути Його голос і отримати перспективу і ясність, яких я потребував, щоб упоратися з будь-якими перешкодами в моєму житті. Не те щоб усе вже повністю виправлено, але це для мене корисний інструмент, щоб я міг бачити й чути чітко.
Сподіваюся, це допоможе вам зробити те саме.
Можливо, ви хотіли б доповнити чимось цей список? Чи є у вас свій спосіб, який допомагає вам поєднати ваше життя із голосом лідера всередині вас?
Автор − Бен Вудвард
Джерело:ieshua.org
