Чи живеш ти вірою сьогодні
У своє прийдешнє, що гряде?
Може, й справді вірити вже годі,
Бо на Сході закривавись день.
І журба на серці, наче камінь,
Ну а гріх так близько – просто жах!
Роки йдуть, спливають за роками –
Кожний з них нам Вічність наближа.
Чи живеш ти вірою тією,
Що любов дарує й доброту,
А твоє ім’я, немов лілею,
Принесе Спасителю, Христу?
А для тебе – щонайбільше щастя:
Бути там, де сяють небеса,
Де квітують зорі ніжним рястом –
Невимовна, неземна краса.
Чи живеш ти вірою сьогодні?
Я не знаю, але – помолюсь,
Щоб, коли настане День Господній,
Я з тобою, ні, не розминувсь.
Щоби разом там, в небесних кущах,
Ми з тобою славили Творця,
Бо земне життя є проминуще,
Добігає до свого кінця.
Більше поезії Сергія Рачинця:
Сергій Рачинець
