Поезія

Часто носимо зло у грудях – Марія Звірід

Часто носимо зло у грудях,
Хоч здаємось святі на людях.
Часто судимо наших ближніх,
Забуваючи, – є Всевишній.
Дуже гострі, як скло, колючі,
Ранять серце слова болючі.
У душі залишають шрами,
Що не гояться і з роками.
Нам усім заповів Спаситель
Своїх ближніх не осудити.
Краще будьмо для них бальзамом,
Що лікує сердечні рани.
Різні долі, повні радості й тривог,
Та над кожною Один Великий Бог.
Справедливий Він і Праведний Суддя,
Перед Ним колись постанем ти і я.
Тільки Богу віддамо останній звіт,
Як закінчиться мандрівка днів і літ.
Щоб до неба не прийти цілком пустим
В каятті тепер схилімось перед Ним.

Більше поезії Марії Звірід:

Марія Звірід

 

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Марія Звірід

Українська християнська поетеса. Автор чотирьох поетичних збірок. Проживає у м. Чернівці.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Дивіться також
Close
Back to top button