30 років тому Україна відмовилася від ядерної зброї. Чому обіцянки безпеки не стали дієвим захистом?
16 листопада 1994 року Верховна Рада України ухвалила закон про приєднання до договору про нерозповсюдження ядерної зброї, який діє з 1 липня 1968 року. Рішення супроводжувалося підписанням Будапештського меморандуму, що надав Україні гарантії безпеки від провідних світових держав. Однак ці гарантії так і не стали дієвим інструментом захисту.
Джерело: 24tv.ua
На момент здобуття незалежності у 1991 році Україна мала третій у світі за потужністю ядерний арсенал.
Втім, під міжнародним тиском і в обмін на обіцянки безпеки та економічну допомогу, Україна вирішила відмовитися від ядерної зброї.
3000 одиниць тактичної ядерної зброї;
– 240 боєголовок для балістичних ракет;
– 700 ядерних крилатих ракет;
– 44 стратегічні бомбардувальники
5 грудня 1994 року Україна, США, Велика Британія та Росія підписали Будапештський меморандум, який мав гарантувати територіальну цілісність і суверенітет України.
Критики наголошували, що Україна, відмовившись від ядерної зброї, втратила важливий інструмент стримування і стала вразливою до зовнішніх загроз.
Вже у 2014 році, під час анексії Криму Росією та початку війни на Донбасі, стало очевидним, що гарантії Будапештського меморандуму не спрацювали. У 2022 році Росія здійснила повномасштабне вторгнення в Україну, що остаточно підтвердило марність обіцянок підписантів.
Багато експертів і політиків вважають, що відмова від ядерного арсеналу, ослаблення армії та скорочення озброєнь стали фатальними помилками для України. Замість реальної підтримки, країна отримала лише декларативні обіцянки, які не змогли зупинити російську агресію.
Через 30 років після приєднання до договору про нерозповсюдження ядерної зброї Україна продовжує боротися за свою незалежність і суверенітет. Історія цього рішення нагадує про важливість обдуманих стратегічних кроків і необхідність мати сильну обороноздатність.
Вам сподобається:
