АналітикаХристиянські новини

50 країн, де найважче бути християнином в 2021 році

Останні статистичні дані про християнські гоніння показують, що 9 з 10 мучеників знаходяться в Африці. Нігерія вперше увійшла в десятку найгірших переслідувачів, в той час, як Судан, нарешті, виходить з групи після реформ.

Джерело: Протестант

• Кожен день 13 християн по всьому світу вбивають через їхню віру.
• Щодня нападають на 12 церков або інших християнських будівель.
• Кожен день 12 християн несправедливо заарештовують або потрапляють до в’язниці, а ще 5 викрадаються.

Така інформація повідомляється в доповіді «Світовий список спостереження» (World Watch List) за 2021 рік, останньому щорічному звіті Open Doors про 50 країнах, де Християни найбільше переслідуються за те, що вони слідують за Ісусом.

«Ви можете подумати, що [список] присвячений пригніченню … Але [список] насправді про стійкість», – заявив Девід Керрі, президент і головний виконавчий директор Open Doors USA, представляючи звіт.

«Число людей Божих, які страждають повинно означати, що Церква вмирає, що християни мовчать, втрачають віру і відвертаються один від одного, – заявив він. Але це не те, що відбувається. Замість цього, в живому кольорі, ми бачимо слова Божі, записані в книзі пророка Ісаї:

“Я дорогу в степу, а в пустині річки” (Ісая 43:19)».

Перераховані країни налічують 309 мільйонів християн, що живуть в місцях з дуже високим або навіть екстремальним рівнем гонінь в порівнянні з 260 мільйонами, включеними в торішній список.

Ще 31 мільйон можна було б додати з 24 країн, які не входять до числа 50 найгірших, таких як Куба, Шрі-Ланка й Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ). Включення цих країн показало б наочно, що кожен восьмий християнин у всьому світі піддається гонінням. Це включає 1 з 6 віруючих в Африці й 2 з 5 в Азії.

Торік 45 країн набрали досить високий бал в матриці Open Doors, що складається з 84 питань, щоб зареєструвати «дуже високий» рівень переслідувань. В цьому році, вперше за 29 років відстеження, 50 країн набрали такий високий бал, як і ще 4 країни, які не ввійшли в список.

Open Doors визначили три основні тенденції, що вплинули на торішнє зростання:

• COVID-19 діяв як каталізатор релігійних переслідувань за допомогою дискримінації при розподілі допомоги, примусового навернення в іншу віру, а також як виправдання для посилення стеження і цензури.

• Екстремістські атаки опортуністично поширилися далі по країнах Африки на південь від Сахари, від Нігерії і Камеруну до Буркіна-Фасо, Малі та інших країн.

• Китайські системи цензури продовжують поширюватися в країнах з системою стеження.

Open Doors стежить за переслідуванням Християн по всьому світу з 1992 року.

Північна Корея займає 1-е місце в протягом 20 років з 2002 року, коли почався список спостереження.

Доповідь 2021 року відстежує період з 1 листопада 2019 року по 31 жовтня 2020 року і складений на основі репортажів з місць, зроблених працівниками Open Doors в більш ніж 60 країнах світу.

Мета щорічного рейтингу, в якому показано, як зараз інші країни виходять на рівень Північної Кореї за рівнем переслідувань, полягає в тому, щоб направляти молитви і прагнути до більш цілеспрямованого висловлювання осуду, показуючи гнаним віруючим, що вони не забуті.

Де сьогодні переслідують християн найбільше?

В цьому році десятка найгірших переслідувачів практично не змінилася. Після Північної Кореї – Афганістан, за ним слідують Сомалі, Лівія, Пакистан, Еритрея, Ємен, Іран, Нігерія та Індія.

Нігерія вперше увійшла в першу десятку, після того, як досягла максимуму за метрикою насильства Open Doors. Ця країна з найбільшим Християнським населенням в Африці займає 9-е місце в цілому, але поступається тільки Пакистану за рівнем насильства, і займає 1-e місце по числу Християн, убитих з причин, пов’язаних з їх вірою.

Судан вперше за 6 років покинув десятку після скасування смертної кари за віровідступництво і гарантування у своїй новій конституції, щонайменше на папері, свободи віросповідання після трьох десятиліть панування ісламського права. Проте, ця країна залишається 13-ю в цьому списку, оскільки, як відзначають дослідники Open Doors, Християни мусульманського походження все ще стикаються з нападами, остракізмом і дискримінацією з боку своїх сімей і громад, в той час, як християнські жінки стикаються з сексуальним насильством.

Де найважче слідувати за Ісусом:

1. Північна Корея;
2. Афганістан;
3. Сомалі;
4. Лівія;
5. Пакистан;
6. Еритрея;
7. Ємен;
8. Іран;
9. Нігерія;
10. Індія.

Індія третій рік поспіль залишається в першій десятці, оскільки в ній «триває зростання насильства стосовно релігійних меншин через санкціонований урядом індуїстський екстремізм».

Тим часом Китай вперше за десять років увійшов до першої двадцятки завдяки «постійним і підсиленим стеженням і цензурою щодо християн і інших релігійних меншин».

З цих 50 країн:

12 мають «екстремальний» рівень переслідувань, а 38 – «дуже високий». Ще 4 країни, що не входять в топ-50, мають «дуже високий» рівень:

  • Куба;
  • Шрі-Ланка;
  • Об’єднані Арабські Емірати;
  • Нігер.

У список 2021 року додані чотири нові країни: Мексика (№ 37), Демократична Республіка Конго (№ 40), Мозамбік (№ 45) і Коморські Острови (№ 50).

Мозамбік піднявся на 21 пункт (в порівнянні з № 66) «у зв’язку з насильством з боку екстремістського ісламу (!) в північній провінції Кабу-Делгаду». Демократична Республіка Конго піднялася на 17 пунктів (у порівнянні з № 57) «в основному через напади на християн з боку ісламського (!) угруповання АДС». Мексика піднялася на 15 пунктів (у порівнянні з № 52) в зв’язку з ростом насильства і дискримінації щодо християн з боку наркоторговців, банд і громад корінного населення.

Чотири країни випали з цього списку:

  • Шрі-Ланка (колишній № 30);
  • Росія (колишній № 46);
  • Об’єднані Арабські Емірати (колишній № 47);
  • Нігер (колишній № 50).

Де християни стикаються з найбільшим насильством:

1. Пакистан;
2. Нігерія;
3. Демократична Республіка Конго;
4. Мозамбік;
5. Камерун;
6. Центральноафриканська Республіка;
7. Індія;
8. Малі;
9. Південний Судан;
10. Ефіопія.

Звітний період Open Doors: листопад 2019 року − жовтень 2020 року.

Інші великі зміни в рейтингу: Колумбія піднялася на 11 місць, з 41-е до 30-го, через насильство з боку партизан, злочинних угруповань і громад корінного населення, а також зростання світської нетерпимості. Туреччина піднялася на 11 місць, з 36-го до 25-го, в зв’язку з ростом насильства стосовно християн. А Бангладеш піднявся на сім місць, з 38-го до 31-го, в зв’язку з нападами на новонавернених християн серед біженців рохінджа.

Однак інші види переслідувань можуть переважувати насильство в індексі [як пояснюється нижче]. Наприклад, Центральноафриканська Республіка впала на 10 місць, з 25-го на 35-е, проте насильство стосовно Християн там як і раніше має екстремальний характер.

А Кенія впала на 6 місць, з 43-го до 49-го, хоча число нападів там «значно зросло».

Тим часом Південний Судан входить в десятку країн з найбільшим рівнем насильства, що відстежуються організацією Open Doors (9-е місце), але навіть не потрапляє в список 50 головних порушників (69-е місце).
До 25-річного ювілею списку в 2017 році Open Doors опублікували аналіз тенденцій в області переслідувань за останню чверть століття.

Головні 10 порушників за цей період:

  • Північна Корея;
  • Саудівська Аравія;
  • Іран;
  • Сомалі;
  • Афганістан;
  • Мальдіви;
  • Ємен;
  • Судан;
  • В’єтнам;
  • Китай.

П’ять країн фігурують в першій десятці і у 25-річному списку, і в 2021 році, що є ознакою стабільності переслідувань, відзначили Open Doors.

Як Християни піддаються гонінням в цих країнах?

Open Doors відстежує переслідування за шістьма категоріями, включаючи соціальний і державний тиск на окремих людей, сім’ї та громади, і приділяє особливу увагу жінкам.

Однак, коли насильство ізольовано як категорія, десятка гірших переслідувачів різко змінюється – залишаються тільки Пакистан, Нігерія та Індія. Фактично, зараз 20 країн є більш смертоносними для християн, ніж Північна Корея.

У доповіді за 2021 рік кількість зареєстрованих мученицьких смертей у всьому світі зросла до 4761, що на 60 відсотків більше в порівнянні з 2983 смертями, зареєстрованими роком раніше, і перевищує 4305 смертей, зазначених в доповіді за 2019 рік (відомо, що Open Doors дотримуються більш консервативних оцінок, ніж інші групи, які часто підраховують 100 000 мученицьких смертей на рік).

9 з 10 християн, убитих за свою віру, були в Африці, інші − в Азії. Нігерія лідирує в світі з 3530 мучениками, підтвердженими Open Doors для свого списку 2021-го року.

Число викрадень Християн зросла до 1710, в порівнянні з 1052 в минулому році, коли вперше ця категорія була відстежено організацією Open Doors. Нігерія очолила список, склавши 990.

Китай є головним порушником в двох інших категоріях, що відстежувались раніше

Пекін заарештував, ув’язнив або затримав без пред’явлення звинувачень +1147 християн з релігійних мотивів з 4277 людей у всьому світі. Останній показник по категорії Open Doors виріс з 3711 торік і 3150 в 2019 році.

Тим часом число нападів і примусових закриттів церков по всьому світу склало 4488.

У торішньому звіті показник підскочив з 1847 до 9488, тільки в Китаї він склав 5576.

Організація Open Doors попередила, що в деяких країнах вищевказані порушення дуже складно точно задокументувати.

У цих випадках представлені круглі цифри, завжди схильні до консервативних оцінок.

Її дослідження сертифіковані і перевіряються Міжнародним інститутом свободи віросповідання (International Institute for Religious Freedom), мережею Всесвітнього євангельського альянсу, що базується в Німеччині.

Чому Християн переслідують в цих країнах?

Основні причини варіюються в залежності від країни, і краще розуміння відмінностей може допомогти християнам в інших країнах молитися і більш ефективно відстоювати своїх гноблених братів і сестер у Христі.

Наприклад, попри те, що Афганістан є другим найгіршим у світі переслідувачем і офіційно мусульманською нацією, згідно з дослідженням Open Doors, основний мотив переслідувань там не ісламський екстремізм, а етнічний антагонізм, або те, що в доповіді називається «клановим переслідуванням».

Дослідження Open Doors поділяє першоджерела переслідування християн на вісім груп:

Ісламські утиски (29 країн)

Це основне джерело переслідувань Християн більш ніж в половині країн, включених в список, в тому числі в 5 з 12, де християни стикаються з «крайніми» рівнями: Лівія (№ 4), Пакистан (№ 5), Ємен (№ 7), Іран і Сирія (№ 12).

Більшість офіційно є мусульманськими націями або мають мусульманську більшість; однак 7 з них фактично мають християнську більшість: Нігерія (№ 9), Центральноафриканська Республіка (№ 35), Ефіопія (№ 36), Демократична Республіка Конго (№ 40), Камерун (№ 42), Мозамбік (№ 45) і Кенія (№ 49).

Кланові утиски (7 країн)

Це основне джерело переслідування Християн в Афганістані (№ 2), Сомалі (№ 3), Лаосі (№ 22), Катарі (№ 29), Колумбії (№ 30), Непалі (№ 34) і Омані (№ 44).

Диктаторська параноя (5 країн)

Це основне джерело переслідувань Християн в п’яти країнах, в основному в Центральній Азії з мусульманською більшістю: Узбекистан (№ 21), Туркменістан (№ 23), Таджикистан (№ 33), Бруней (№ 39) і Казахстан (№ 41).

Релігійний націоналізм (3 країни):

Це основне джерело переслідувань Християн в трьох азійських країнах. Християни в основному піддаються переслідуванням з боку індуїстських націоналістів в Індії (№ 10), а також з боку буддистських націоналістів в М’янмі (№ 18) і Бутані (№ 43).

Комуністичні і посткомуністичні переслідування (3 країни)

Це основне джерело переслідувань християн в трьох країнах, все в Азії: Північна Корея (№ 1), Китай (№ 17) і В’єтнам (№ 19).

Християнський конфесійний протекціонізм (2 країни)

Це основне джерело переслідувань, християн в Еритреї (№ 6) та Ефіопії (№ 36).

Організована злочинність і корупція (1 країна)

Це основне джерело переслідування Християн в Мексиці (№ 37).

Світська нетерпимість (0 країн)

Open Doors відстежують цей джерело переслідування, але він не є основним джерелом ні в одній з 50 наведених країн.

Читайте також:

Які основні тенденції в гоніннях на християн?

Організація Open Doors виявила чотири нові або тривалі тенденції в тому, чому і як Християни піддавалися гонінням за свою віру минулого року.

По-перше, пандемія відкрила новий шлях для переслідувань.

Організація Open Doors задокументувала дискримінацію по відношенню до християн при розподілі допомоги у В’єтнамі, Малайзії, Нігерії, Ефіопії і на Близькому Сході.

В Індії, де більше 100 000 християн отримали допомогу від партнерів Open Doors, 80 % з тих, що отримали допомогу «були вигнані з пунктів розподілу продовольства. Деякі пройшли багато миль і приховали свою християнську приналежність, щоб отримати їжу в іншому місці», − зазначають дослідники. Організація Open Doors також зібрала повідомлення про те, що «християнам в сільській місцевості відмовляють у допомозі» в М’янмі, Непалі, В’єтнамі, Бангладеші, Пакистані, Центральній Азії, Малайзії, Північній Африці, Ємені та Судані. «Іноді ця відмова виходила від державних чиновників, але найчастіше − від сільських голів, комітетів або інших місцевих лідерів».

Локдауни також підвищували вразливість багатьох віруючих. «Християни, які відмовляються від віри більшості, щоб слідувати за Христом, знають, що вони ризикують втратити будь-яку підтримку з боку подружжя, сімей, племен і громад, а також з боку місцевих і національних органів влади, − відзначають дослідники. Якщо вони втрачають доходи через COVID-19, вони не можуть покладатися на звичні соціальні мережі для виживання». Тим часом, керівники церков з Єгипту і Латинської Америки розповіли Open Doors, що заборона на церковні служіння привела до того, що пожертвування впали приблизно на 40 %. Це зменшило їх власні доходи, а також здатність їх громад пропонувати допомогу більш широкому колу людей.

По-друге, ще однією ключовою тенденцією стало збільшення обсягів відео- та цифрового спостереження за релігійними групами, а також вдосконалення і поширення технології стеження.

«Китай як і раніше рішуче рухається в напрямку стримування COVID-19 після того, як вірус почався в Ухані, − відзначають дослідники організації Open Doors. Але для його 97 мільйонів християн вартість серйозних обмежень у міру того, як стеження проникало в їх будинки, відстежувалася онлайнова і офлайнова взаємодія, їхні обличчя сканувалися в базі даних системи громадської безпеки, була висока».

Аналогічним чином в Індії дослідники організації Open Doors відзначили, що «релігійні меншини побоюються, що додатки, які відстежують контакти, будуть використовуватися для стеження за ними і їх пересуваннями».

По-третє, продовжує поширюватися тенденція «прихильності громадянства до віри».

«У таких країнах, як Індія і Туреччина, релігійна ідентичність все більше прив’язується до національної ідентичності.

Тобто, щоб бути “справжнім” індійцем або “хорошим” турком, потрібно бути відповідно індусом або мусульманином, − зазначають дослідники. Найчастіше це має на увазі, якщо не заохочує явно, чинний уряд».

По-четверте, кількість нападів, скоєних в основному мусульманськими екстремістами, зросла, попри локдауни.

«У багатьох країнах світу рівень насильства щодо християн фактично знизився під час пандемії COVID-19», − зазначають дослідники, однак християни в країнах Африки на південь від Сахари «зіткнулися з рівнем насильства, який на 30 % вище, ніж в попередньому році».

Як можна порівняти WWL з іншими відомими звітами про релігійні переслідування?

Організація Open Doors вважає, що християнство є найбільшою жорстоко переслідуваною релігією в світі. Водночас вона зазначає, що для мусульманського населення світу немає схожих документів.
Інші оцінки релігійної свободи в усьому світі підтверджують багато висновків Open Doors. Наприклад, останній аналіз ворожих дій держави і суспільства стосовно релігії, проведений дослідницьким центром Pew Research Center, показав, що в 2018 році християни піддавалися переслідуванням в 145 країнах, більше, ніж будь-яка інша релігійна група.

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Анатолій Якобчук

Засновник і редактор Всеукраїнської християнської газети «Слово про Слово». Одружений, разом з дружиною Оленою виховує 3 дітей. Член Асоціації журналістів, видавців і мовників, "Новомедіа".

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Back to top button