Релігійний шлюб та конституційний статус союзу: ВРЦіРО обговорила з нардепами новий Цивільний кодекс
Представники Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій (ВРЦіРО) провели стратегічну зустріч із керівництвом та членами Комітету Верховної Ради України з питань правової політики. Головною темою переговорів, які відбулися 27 травня 2026 року в приміщенні Патріаршої Курії УГКЦ, став новий проєкт Цивільного кодексу України (реєстр. №15150 від 09.04.2026 р.). Релігійні лідери та парламентарі шукали консенсус щодо майнових прав громад та обговорювали революційні зміни в інституті шлюбу.
Джерело: ВРЦіРО
Участь у засіданні з боку Верховної Ради взяли заступник голови профільного комітету Іван Калаур та народний депутат Олександр Васюк. Парламент готує масштабний документ до другого читання, оскільки 28 квітня 2026 року Верховна Рада вже ухвалила проєкт Цивільного кодексу за основу.
Церковний шлюб із державним визнанням: нова правова можливість
Однією з найважливіших та найрезонансніших тем зустрічі стала ініціатива запровадження релігійної форми державної реєстрації шлюбу.
Учасники обмінялися думками щодо створення додаткової правової опції для вірян. Відповідно до цієї ідеї:
-
Наречені зможуть укласти офіційний шлюб безпосередньо в храмі під час таїнства чи обряду.
-
Обряд здійснюватиме виключно уповноважений священнослужитель офіційно зареєстрованої релігійної організації.
-
Після цього відомості про вінчання будуть автоматично або у встановленому порядку вноситися до Державного реєстру актів цивільного стану громадян, набуваючи повної юридичної сили перед державою.
Захист конституційного визначення шлюбу та майнові права
Представники релігійних спільнот висловили окрему подяку та повну підтримку народним депутатам за збереження фундаментальних сімейних цінностей у тексті кодексу. ВРЦіРО наголосила на важливості чіткого підтвердження статусу шлюбу, який визначений Конституцією України, а саме — як добровільного союзу між жінкою та чоловіком. Ця норма повністю відображена в проєкті нового Цивільного кодексу.
Окрім сімейного права, сторони детально пройшлися по статтях, які регулюють:
-
Речові права релігійних організацій на культові споруди та земельні ділянки;
-
Майнові права та особливості володіння/користування майном у межах релігійної та благодійної діяльності громад.
Хто брав участь у формуванні пропозицій?
До розробки та обговорення правових новел долучилося широке коло конфесій та правозахисників. У зустрічі з членами парламентського комітету взяли участь уповноважені представники таких інституцій:
-
Українська Греко-Католицька Церква (УГКЦ);
-
Православна Церква України (ПЦУ);
-
Римсько-Католицька Церква в Україні (РКЦ);
-
Всеукраїнський Союз Церков Євангельських Християн-Баптистів (ВСЦ ЄХБ);
-
Українська Церква Християн Віри Євангельської (УЦХВЄ);
-
Інститут Релігійної Свободи (ІРС).
Спільна робота над поправками до другого читання триває, а релігійна спільнота сподівається, що баланс між свободою совісті, традиційними цінностями та сучасним цивільним правом буде успішно відображений у фінальному голосуванні.
Читайте також:
