Проза

Все випадково?

Один знатний і багатий француз, на ім’я Черні потрапив за Наполеона I у в’язницю за звинуваченням у державній зраді.

До камери, де перебував під арештом Черні, примикав маленький тюремний дворик, обнесений високою стіною. У ньому в’язню дозволялося щодня проводити кілька годин на свіжому повітрі. Вночі він міг через маленьке віконце в камері захоплюватися усипаним зірками небом.

Однак Черні був переконаним атеїстом. Він не вірив, що все створене Богом і не замислювалося над тим, що цей Бог проявляється у Своєму творінні. Навпаки, з гіркотою в душі він видряпав на стіні дворика такі слова: “Все сталося випадково!” Це було коротким викладом його віросповідання.

Одного разу, коли Черні знову гуляв туди-сюди тюремним двориком, він, на свій подив, виявив під цими словами, біля самого муру, маленька квітка, що пробилася з щілини між камінням.

Споглядання цієї квітки призвело до дивовижних змін у внутрішньому та зовнішньому житті в’язня. З цікавістю він день у день спостерігав за її зростанням. При цьому в його серці з’являлося багато думок. На перше запитання: “Як ця рослина потрапила в такий голий і кам’янистий двір?” – можна було досить легко відповісти. Можливо, насіння було занесене якимось птахом чи вітром і знайшло достатньо ґрунту для свого розвитку. Але тут й інші питання. Чому ця скромна квітка, назви якої вона навіть не знав, так чудово й майстерно влаштована?

– Абсолютно випадково!

Схожі статті

– Випадково? Неможливо, неможливо! – говорив йому внутрішній голос.

Таким чином, ця квітка стала серйозною проповіддю для свого щоденного спостерігача і порушила в його серці сильну боротьбу. Хіба не були видряпані ним на стіні слова великою дурістю та брехнею? Чи може бути все випадковим? Яким чином на листочках квітки утворюються маленькі ніжні прожилки? Як утворюється така витончена та закономірна мережа, подібна до павутини? І як пояснити, що кожна стеблинка знаходиться на своєму певному місці, так що все в цілому утворює дивовижну гармонію?

Коли квітка нарешті розпустилася і показала всю свою красу, радості Черні не було кінця. Із захопленням розглядав він ніжні пурпурові пелюстки зі срібною окантовкою. Яким дивовижним витвором мистецтва була все ж таки ця квітка! В’язень обгородив квітку трісками, щоб захистити її від вітру та дощу, і щодня розглядав її з неослабним захопленням.

І щоразу, коли він порався з нею, йому здавалося, що квітка розмовляє з ним:

– Як ти можеш терпіти цю брехню на стіні наді мною? Неможливо, щоб вона залишалася твоїм переконанням! Як ти не можеш зрозуміти, що існує Хтось, котрий створив усе і який усьому дає життя? Він і мене створив такою ніжною і вправною!

Черні не міг більше протистояти цій тихій і наполегливій проповіді. Він повірив їй і прибрав брехливий напис над квіткою.

– Яким же я був дурнем! – сказав він сам собі, – але Бог таки підкорив мене і переміг мою гордість.

Тепер він від щирого серця міг разом із псалмоспівцем сказати:

“Словом Господа створені небеса, і духом уст Його – все їхнє військо… Бо Він сказав, – і сталося; Він наказав, – і явилося” (Пс. 32:6.9).

Бог послав через квітку цій людині, яка заблукала, ще й інше благословення. В’язня в сусідній камері час від часу відвідувала його донька. Дитині сподобалося, що Черні так дбав про квітку біля стіни. Вона розповіла про це дружині начальника в’язниці. Потім ця історія пішла гуляти з вуст у вуста і невдовзі дійшла імператриці Жозефіни. Остання розповіла імператору про цього надзвичайного в’язня, який так дорожив квіткою і, мабуть, мав мати й добре серце. Вона схилила Наполеона до аудієнції з ув’язненим, і після розмови з ним імператор дарував йому свободу.

Черні знову повернувся до свого звичного життя. Але перш за все він викопав квітку і приніс її додому. Там він посадив її у свою оранжерею і продовжував доглядати її з колишньою турботою. У дні самотності ця маленька рослина привела його до віри в Бога і стала також приводом для його звільнення. Таким чином, Бог звільнив його від подвійного ув’язнення. Залишок свого життя він провів у щирому служінні Богові, який таким чудовим чином відкрився йому у Своїх творіннях та у Своєму Слові.

Автор: невідомий

Джерело: xristianin.org

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Дивіться також
Close
Back to top button