Для життя

В кожного зараз є свій фронт і своя війна – про працевлаштування біженців у Польщі

Війна в Україні стала найбільшою катастрофою 21-го століття та змінила безповоротно життя мільйонів людей у всьому світі. Немає українця, який би не відчув наслідків війни на собі. В кожного з нас, як і в українців, так і в расєян, зараз є і свій персональний фронт, і своя «війна»…

Мирні жителі расєї відважно, відчайдушно «воюють» в багатогодинних чергах за туалетний папір та харчі в той час, коли їхні військові бомблять і стирають з лиця Землі цілі українські міста, розстрілюють невинних дітей, ґвалтують жінок, грабують українські дома, вантажними фургонами вивозячи українські собачі будки та інше награбоване майно в расєю. А ті українці, котрим пощастило вчасно втекти від війни в інші держави, активно зайняті елементарним виживанням: пошуком житла, їжі, одягу, роботи та вивченням мов.

Влада багатьох країн надає українським біженцям як соціальну підтримку, так і сприяє їхньому офіційному працевлаштуванню. Однак, на превеликий жаль, є і такі країни, які досі остаточно не визначилися зі своєю позицією щодо російсько-української війни…

Найближчим територіальним сусідом України є Польща, яка активно допомагає Україні і грошима, і військовою технікою, і тим, що змінює свої закони, враховуючи в них потреби українських біженців.

9 березня 2022 року Польським Сеймом був ухвалений «Закон про допомогу українським громадянам у зв’язку із російським вторгненням», згідно з яким усі українські громадяни, котрі перетнули кордон із Польщею після 24 лютого 2022 року отримують законне право перебування на території Польщі протягом 18 місяців з можливістю подальшого продовження цього терміну до 36 місяців та право на легальну працю без обов’язкового спеціального дозволу на роботу, який був їм необхідний раніше.

Тому українцям тепер буде набагато простіше влаштуватись на офіційну роботу в Польщі. Для цього потрібно лише отримати аналог української ідентифікаційного коду – «PESEL» та зайнятися пошуком бажаної роботи. Це можна зробити декількома доступними способами. Можна зареєструватися в Державній службі зайнятості Польщі, яка є аналогом української Біржі праці, як безробітна особа, а вже польський консультант запропонує вам ознайомитися із вакансіями, які на даний час є вільними у загальній базі вакансій, та буде допомагати із пошуком подальшого місця праці. Іншим варіантом є пошук роботи через приватні інтернет-сайти.

Також кожен українець може самостійно передзвонити із власним запитом на телефон «Зеленої лінії» – 19524 з 8.00 до 18.00 з понеділка по п’ятницю та дізнатися про наявність вакансій у яких він зацікавлений.

Наступним варіантом пошуку місця праці є пошук роботи через спільних знайомих, які вже мають досвід роботи у певній фірмі чи у певного польського роботодавця. Саме цей варіант мені здається найкращим, оскільки ви будете проінформовані відразу про усі «нюанси» та  «підводні течії» даної роботи, а у разі виникнення проблем, ви гарантовано отримаєте підтримку від ваших українських колег.

Варто сказати, що така допомога може згодитися відразу, оскільки вам буде потрібно підписати контракт з роботодавцем польською мовою, а перед тим буде потрібно ще й пройти співбесіду та відповісти на ряд запитань роботодавця, і слід зробити це польською. Ви маєте бути готові коротко розповісти і про себе, і про ваш професійний досвід. Вас можуть запитати також як довго ви перебуваєте на території Польщі і скільки часу ще збираєтеся тут жити, можуть поставити різноманітні запитання про сім’ю і про те, чому ви покинули Україну. Я переконливо раджу кожному українцю перед такою співбесідою скористатися Google-перекладачем і усі терміни та елементарні фрази, які стосуються вашої професійної діяльності, завчити напам’ять.

Також я б порадила кожному українцю-шукачу роботи самостійно або з допомогою українських колег перевірити надійність польської фірми, в яку ви збираєтеся працевлаштуватися. Найкраще це зробити через інтернет на відповідних сайтах. Ця інформація знадобиться вам для того, щоб ви змогли перевірити легальність діяльності кожної конкретної установи і це дасть вам змогу не мати у майбутньому ніяких проблем із польськими законами.

Польська держава дуже активно допомагає українцям у працевлаштуванні та, на превеликий жаль, нерідко трапляються і випадки відвертого шахрайства та недобросовісної роботи як і польських агентів праці, так і самих роботодавців, які в окремих, поодиноких, виняткових випадках вважають українців дешевою робітничою силою і, не зважаючи на війну в Україні, обдурюють їх. Тому будьте завжди пильними, уважними, а всю інформацію щодо майбутнього роботодавця, фірми та працевлаштування перевіряйте двічі.

Тут також з особливим сумом хочу зазначити, що готуючи цей матеріал до роботи, я переглянула десятки сайтів із працевлаштування, і серед відгуків знаходила також багато повідомлень від наших українських пошукачів роботи про наших «рідних» українських роботодавців, які, пропонуючи роботу, часто ошукують «своїх». Тому ще раз бажаю вам великих успіхів в пошуку роботи на території Польщі, а також повторно закликаю вас бути особливо уважними та пильними. Обов’язково раджу передивитися сторінки соцмереж у фейсбуці чи інстаграмі кожного конкретного працедавця і прочитати усі наявні відгуки про роботу конкретної особи чи організації. Якщо такі відгуки відсутні, то це означає, що вони були ретельно відредаговані самим працедавцем, або вони були виключно негативними та прихованими від перегляду.

Також пораджу вам відразу шукати спільноту українців, які є і в кожному місті і  селі Польщі. Саме від них ви зможете дізнатися всю необхідну вам інформацію і про роботодавця і, про його фірму, оскільки це люди, які точно знають усю робочу «кухню» зсередини.

Отже, для наймання на роботу в Польщі вам буде необхідно пред’явити ваш паспорт, PESEL, можливо документи, які підтверджують вашу відповідну професійну кваліфікацію.

Хоча, як правило, в Польщі для того, щоб отримати можливість працювати за спеціальністю, вам буде потрібно скласти ще і відповідний іспит з певної дисципліни або ж пройти відповідні курси перепідготовки. Усі ці нюанси обговорюються та вирішуються в індивідуальному порядку з кожним роботодавцем під час першої співбесіди. Також вам буде потрібно мати медичну карту, страховку. Як правило, сам роботодавець допоможе вам зробити ці документи, але майже у всіх фірмах оплата за ці послуги буде вирахувана з вашої першої зарплати.

Деякі фірми забезпечують своїх працівників робочим житлом, яке коштує приблизно від 300 злотих на місяць, а також часто надають своїм працівникам безплатний службовий транспорт для доїзду до місця праці.

Умови, в яких ви будете працювати, залежать від характеру виконуваної вами роботи. Якщо це робота на заводі, наприклад, із мороженим продуктами, то будьте готові до того, що на робочому місці буде низька, мінусова температура, внаслідок якої ви будете часто хворіти. Якщо це робота в ресторані чи на кухні, то це відповідно можуть бути високі температури повітря, які будуть викликати підвищення артеріального тиску та проблеми зі здоров’ям в людей із серцево-судинними захворюваннями. Тому зважайте на ваш загальний стан здоров’я та добре думайте, яку саме роботу ви б могли виконувати.

В оголошеннях про вакансії дуже часто польські роботодавці подають віковий ценз щодо найманих працівників. Деколи особливо підкреслюється, що це мають бути особи виключно віком до 40-50 років, а також додатково наголошують, що це мають бути фізично здорові, дуже витривалі та стресостійкі люди.

Раджу вам відразу ретельно звертати увагу на такі вимоги працедавця, тому що практично уся праця в Польщі є дуже складною та тяжкою. Робоча зміна триває як правило 10-12 годин, рідко де робочий день триває лише 8 годин, як в Україні. Також на багатьох заводах, підприємствах та організаціях є обов’язковими нічні зміни. І відповідно для того, щоб заробити гроші на території Польщі, вам слід буде справді добре «попотіти» та «напахатись як шахтар».

Уявіть собі, до прикладу, тяжку працю на будівництві чи на городі у фермера від восьмої ранку до шостої вечора з двома короткими перервами лише по 15 хвилин на перекус. Звичайно, для того, щоб працювати в такому напруженому режимі, потрібно мати записи дуже великих фізичних ресурсів та витривалості.

Але і за одну годину такої праці ви отримаєте приблизно від 12 до 25 злотих. Про оплату праці ви маєте домовитися на співбесіді із вашим роботодавцем відразу. Хоча будьте готові і до того, що у приватних роботодавців, як правило, відповідь на ваше запитання щодо  зарплати буде наступною: «А Ви спочатку попрацюйте, а тоді відносно ваших результатів ми вам заплатимо кошти».

Також врахуйте, що у сфері сільського господарства робота є сезонною і взимку ви взагалі не будете мати ніяких доходів. Чоловіки можуть працювати водіями транспорту. Ця робота є значно легшою, аніж в сільському господарстві чи на будівництві, добре оплачується, але будьте готові й до того, що вам можливо буде потрібно пройти відповідні польські курси чи  підтвердити ваш професійний сертифікат.

З розмов українських чоловіків-заробітчан я чула декілька висловів, що легкою рахується робота водія автонавантажувача, і при цьому оплата праці є хорошою.

Український електрик має бути готовим до того, що буде працювати 5-6 днів на тиждень по 10-12 годин та зароблятиме за свою роботу приблизно 20 злотих за годину.

Водій працює 8-12 годин на день і його зарплата суттєво відрізняється від зарплати іншого водія в залежності від того, на якому саме транспорті він їздить: лісоруб заробляє 18 злотих за годину, середньостатистичний працівник складу автозапчастин працює по 12 годин і заробляє в середньому 15-17 злотих за годину, продавець заробляє від 10 до 25 злотих за годину, в сільському господарстві ставка 10-20 злотих за годину в залежності від виконуваної роботи.

Жінки можуть працювати у сфері клінінгу як прибиральниці та матимуть від 9 до 25 злотих за годину. Також їхні послуги потрібні для ресторанної галузі, як посудомийок. За таку роботу вони будуть отримувати від 12 злотих за годину. Ця робота однозначно не підійде тим, у кого є алергія на побутову хімію, плин чи інші засоби для миття, оскільки будете ви мити це все виключно руками, а подекуди ці баняки, пательні та інший посуд будуть більшими за розміром і набагато важчими за вас – українську жінку.

Працюють українські жінки і сортувальницями товарів на складах побутової хімії. Зарплата таких працівниць стартує від 10 злотих за годину. Також працюють офіціантками, і, так само як і чоловіки, в сільському господарстві на зборі ягід та фруктів.

Тут мусите врахувати те, що фермерські поля у великих кількостях обробляються спеціальними хімічними препаратами проти шкідників та бур’янів. Тому якщо ви алергік, астматик, мали проблеми з дихальними шляхами, з печінкою, з кровотворенням то ви однозначно не зможете виконувати без шкоди для власного здоров’я таку роботу.

Працюють українські жінки і на прибиранні будинків після будівництва і прибирають окремо квартири та будинки в приватному секторі. Така робота буває часто тяжкою та складною, оскільки в обов’язки прибиральниці входить і самостійне пересування усіх меблів – диванів, шаф в помешканнях поляків, миття під ними підлоги та прибирання всього пилу на височенних шафах, миття двометрових вікон, а також миття всього кухонного начиння із шаф і прасування справжніх гір одягу. Такі послуги як правило замовляють багатодітні польські сім’ї.

А якщо, до прикладу, це буде багатодітна сім’я, у якій є більше аніж троє дітей, то таке одноразове прибирання може тривати від 6 до 12 годин без перерви. В прибирання квартири може входити ще й миття сходової клітки в загальному коридорі на одному або і на двох поверхах та обробляння прибудинкової території, городу, саду. Хоча за це має бути виплаченою окрема оплата. Така робота є складною. За годину такого прибирання можете отримати 25 злотих.

А ось цитата із реальної розповіді однієї моєї знайомої української жінки-заробітчанки, яка працювала прибиральницею в сім’ї, де було аж шестеро дітей: «Моя робота нагадувала нескінченний «День бабака»:поки я прибирала в дитячій кімнаті, складала іграшки на відповідні місця, прасувала одяг, за той час маленькі мешканці дому – діточки – вже встигали ці всі предмети знову порозкидувати по всій квартирі. І тоді я починала прибирати це все з початку, по другому колу, третьому, поки не наводила там лад, а платили мені за цю роботу мало – всього 10 злотих за годину. Та оскільки іншого виходу заробити ці кошти в мене на той час не було, я була дуже вдячна польським господарям і за таку працю і була змушена «триматися» і за «таку» роботу».

Мушу сказати, з власного досвіду, що поляки є дуже культурними, вихованими, привітними та доброзичливими до українців людьми, і якщо ви зумієте правильно вибудувати вашу комунікацію та будете якісно та ретельно виконувати роботу, зумієте правильно домовитися з роботодавцем про зарплату, то зможете заробляти «добрі» кошти за вашу працю, а не «копійки».

Хочу вас особливо застерегти та повідомити про те, що практично на кожному польському заводі чи підприємстві встановленні камери відеоспостереження і я категорично не раджу вам поводитися непрофесійно чи недисципліновано. Штрафи та інші покарання дуже високі. До прикладу, за крадіжку навіть найменшого майна з польської фірми працівника відразу звільняють і ще й можуть оштрафувати на будь-яку суму, починаючи від 2000 злотих.

Також вам слід знати і про те, що ваш польський роботодавець буде зобов’язаний протягом 14 днів з того моменту, коли він надав вам працю, зареєструвати вас у відповідному Бюро з працевлаштування українців на порталі praca.go.pl.

То ж якою є доля українського заробітчанина-біженця в Польщі?

Скажу вам чесно, що вона є невтішною і тяжкою.

З огляду на те, що в Польщу за останні півтора місяця від початку війни емігрувало вже понад два мільйони українців, то очевидним є і той факт, що польська держава не має в резерві стільки робочих місць, щоб працевлаштувати усіх українців за спеціальністю.

В першу чергу тут найбільше цінують фахівців, які знають досконало польську мову та особливо добре володіють ще і іншими іноземними мовами: англійською, німецькою, італійською та французькою. Також добре працевлаштовуються у Польщі і фахівці зі сфери комп’ютерних наук.

Потрібні тут і українські лікарі та медпрацівники, які можуть влаштовуватися на роботу за спеціальністю, але, як правило, і вони мають пройти відповідне стажування та підтвердити свій фаховий статус у відповідний спосіб.

Багато українок зі спеціальною освітою можуть працювати у дитячих садочках. Це, як правило, робота помічником вихователя для груп, в яких є україномовні діти.

Але і для цього вам буде потрібно мати хоча б початковий рівень знань польської мови.

А що ж чекає тих українців, які не володіють ані польською, ані іншою іноземною мовою

А що ж чекає тих українців, які не володіють ані польською, ані іншою іноземною мовою, а хочуть десь працювати, щоб мати можливість прогодувати себе і свою сім’ю? Скажу просто – читайте цей матеріал з початку. Якщо ви не знаєте мови, то, на превеликий жаль, вас чекає «чорна» робота: город, будівництво і «зелені плантації».

Робота по 10-12 годин під пекучим сонцем з одною або двома перервами по 15 хвилин на обід, а в найкращому варіанті – омріяна робота водія, де також вам потрібно буде підтвердити вашу професійну кваліфікацію та можливо пройти відповідне польське навчання.

Для чоловіків це також може бути робота в сільському господарстві – тяжкий догляд за худобою та робота в полі.

Для жінок є можливість працевлаштуватися як доглядальниця за дітьми у сім’ях. Але скажу із моїх спостережень та із  власного педагогічного досвіду, що польська освіта має дуже лагідну модель виховання і малі діти тут практично необмежені у своїх правах ніякими дисциплінарними рамками. Тому бути вихователем у польських дітей українським жінкам є доволі складно як і фізично, так і морально, оскільки, як правило, їм дозволено робити практично ВСЕ. Українська вихователька, яка приходить працювати в польську сім’ю, спочатку ніяк не зможе зрозуміти, як то так, щоб малу неслухняну дитину не можна в разі потреби насварити, і не можна на неї взагалі підвищувати голос, навіть в тих випадках, коли ця дитина поводиться погано, а дозволено тільки лагідно доносити інформацію про наслідки її дій. Задля об’єктивності хочу сказати, що і цей виховний момент залежить від правил виховання у кожній конкретній польській родині, і що усі ми люди, а отже про всі такі «пікантні» моменти у вихованні наших спільних українсько-польських діточок ми можемо завжди домовитися.

З приїздом до Польщі великої кількості українських працівниць індустрії краси на кожному сайті з’явилися оголошення про те, що українські перукарі, манікюрниці, масажистки, професійні майстрині зі збільшення губ, майстри перманентного макіяжу, нарощування вій та брів пропонують вам свої недешеві послуги за цінами відповідними до польського ринку праці на даний час.

Бути красивою жінкою в Польщі доволі дорого. Найпростіша жіноча стрижка коштує від 40 злотих, що дорівнює 280 українських гривень, складна жіноча стрижка коштує від 50 злотих і вище, а фарбування волосся в найпростіший колір в середньому коштує 100 злотих – це є більше ніж 700 гривень…

Але якщо ви вмієте створювати красу власними руками, то я впевнена, що ви зможете собі заробити «на хліб» вашою професією.

Люди творчих професій, такі як музиканти, художники, артисти намагаються теж знайти своє «місце під сонцем» та зайняти окрему нішу. Але хочу об’єктивно сказати, що в Польщі немає великої потреби в таких фахівцях. Тому усім працівникам творчих професій я раджу створювати свої власні ансамблі, картинні галереї та художні майстерні.

Тільки в такому випадку у вас є можливість заробляти власні кошти, працюючи самі на себе та оплачуючи оренду приміщень.

До недавнього часу великим попитом у Польщі користувалися послуги наших кухарів-кондитерів. Також на даний час дуже часто українські жінки дають оголошення в різних групах про те, що самостійно вдома випікають кондитерські вироби – тістечка, торти, ліплять вареники, голубці, пельмені і продають їх. Бізнес хороший, оскільки один пакунок українських вареників у краківському магазині коштує 11 злотих, а це приблизно 80 грн.

Насамкінець такої невеселої картини із працевлаштуванням українських біженців, які в поті чола заробляють свої кровні злоті, хочу розповісти вам ще про один цікавий випадок, який я спостерігала минулого тижня в Кракові.

В той день раптово випав сніг, стало дуже зимно, а через те що я, як і практично всі інші біженці, приїхала до Польщі після 24 лютого, коли в Україні вже було по-весняному тепло, то відповідно в мене, як і в багатьох інших українців, не було з собою ніякого зимового одягу. Від слова «зовсім». Того дня разом з моєю знайомою ми йшли на зупинку трамвая, щоб якраз поїхати до найближчого магазину та придбати собі хоч би щось із теплих речей. Надворі було просто по-собачому холодно, вітер дув скажено, ми закуталися в якісь шалики, в очі бив несамовито дощ, парасоль ми, звичайно, ще не мали…

Чекаючи на трамвай, мій зір привабила дуже красива, молода жінка-українка з модною зачіскою, у коротенькій курточці, коротесенькій спідничці та в мештах на височенних «шпильках», вдягнених на босу ногу, яка стояла на протилежному боці вулиці і когось чекала… Її білі кучері вітер розвивав у різні сторони і було таке враження, що їй одній із всього натовпу було зовсім не холодно… Гордо підвівши голову в небо, вона думала про щось своє, а тоді в якийсь момент перевела свій погляд на мене.

Ми зустрілися очима і вона сходу оцінила мій скромний «прикид», оглянувши мене з ніг до голови, а тоді глянула на мене з таким співчуттям, що я готова була провалитися крізь землю, бо в її очах читалося: «Подивися на мене, бідна українко, як я тут заробляю, а як ти, і як я виглядаю, а як ти…»

Та наша німа сцена тривала декілька секунд, а потім до нашої зупинки під’їхало дороге авто, з якої вийшов поляк, підійшов до цієї дівчини, і вона на ламаній польській мові, голосно, з жахливим акцентом, защебетала йому, в який ресторан вона хоче їхати на вечерю.

Дівчина з паном поїхали у свій бік, а ми сіли в трамвай і поїхали в магазин, купити шапку, рукавиці й теплий светр. Ось така зустріч трьох українок в Кракові.

Мабуть, я ніколи не забуду той сніг з дощем, скажений вітер в очі, її голі-босі ноги, якими, як я здогадуюся, вона і заробляє собі на легке життя…

Я нікого не засуджую, я не даю нікому і ніяких оцінок, я просто розповідаю вам про те, що під час цієї війни кожен заробляє, як може і чим вміє.

Відразу перепрошую за те, що мої історії про працевлаштування, як правило, є сумними, але я дуже хочу бути чесною, об’єктивною і описати вам все саме так, як я бачила на власні очі та як мені про своє життя розповідали інші Автори, і роблю я це для того, щоб українські біженці, які планують їхати в Польщу у пошуках кращого життя, знали, з якими реаліями та із якими викликами, труднощами вони можуть зіштовхнутися уже в незабаром.

І остання дуже важлива інформація: мінімальна заробітна плата в Польщі в 2022 році становить 2363,56 злотих.  У разі погодинної ставки це 13,91 злотих. Це чиста ставка, яка дорівнює сумі, яку ви повинні отримати на свій банківський рахунок, а оренда однокімнатної квартири у таких великих містах як Краків, Варшава, Познань коштує від  однієї тисячі злотих, додатково в межах 300-600 злотих коштують комунальні послуги.

На харчування для однієї людини піде від 400 злотих на  місяць. Якщо ваша сім’я є великою, то відповідно помножте ці кошти на кількість членів вашої сім’ї. Ціни на продукти у Польщі практично не відрізняються від українських.

Відрізняється лише мова і душа народу. І такої прекрасної солов’їної мови, як наша українська, ви не знайдете в ніякій іншій країні світу, і такої прекрасної щирої душі, як наша українська, не має жоден народ світу.

І на самий кінець хочу сказати тільки ще те, що українці є дуже працелюбною нацією, і я впевнена, що ми не пропадемо в будь-якій країні, не дивлячись на те, яку роботу нам не довелось виконувати.

Сподобалось? Підтримайте Газета Слово про Слово на Patreon!

Привіт 👋 А ви уже підписані?

Підпишіться, щоб отримувати новини кожного вечора!

Підтримайте наших журналістів, пожертвуйте прямо зараз! Це дуже потрібний і гучний голос на підтримку якісної християнської журналістики в Україні. 5168 7574 2431 8238 (Приват)

Галина Козар

Магістр ЛДМА ім. М. Лисенка, 25 років досвіду у культурно-мистецькій сфері. Журналістка видань: "РІА- Львів", "Ваше здоров'я", "Слово про слово". Для мене журналістика це не робота, це поклик серця, щоб робити світ щодня добрішим.

Схожі статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Back to top button