Сьогодні у багатьох християн виникає почуття, що правди більше не існує, що ми живемо у світі брехні й неправди. Деякі намагаються маніпулювати поняттям “правди дві, а істина одна”. Але двох правд бути не може. Одна з правд, в такому випадку, – брехня. Може існувати два погляди, якщо вони підкріплені відповідними об’єктивними даними, а не думками й емоціями, але ніяк не дві правди.
На жаль, в нашій системі світської і богословської освіти майже не навчають молодше покоління тому, як жити в епоху післяправди, як відрізнити правду від брехні в океані інформації, як оцінювати факти перед тим, як прийняти певну точку зору; не навчають вміння мислити критично. Я б в кожному навчальному закладі присвячував цьому предмету п’ять кредитів і ставив би його найпершим в університеті та семінарії, а пасторів просив би написати по ньому додаткову письмову роботу. Оскільки їм постійно доводиться зустрічатися з ситуаціями (в душпастирстві, у політичному огляді, в реакції на суспільні процеси), де потрібно відрізняти брехню від правди.
Багато християн протиставляють Духа Святого критичному мисленні. Але там, де є Дух Святий, там є і критичне мислення, розвивається здатність відрізняти правду від брехні. Якщо ми смиряємося перед Духом Святим, усвідомлюючи, що знаємо і розуміємо далеко не все, то у нас є шанс дізнатися і зрозуміти більше і глибше. Але легкий доступ до інформаційних технологій і інформаційна інтернет-залежність дає нам оманливе відчуття, що ми знаємо набагато більше, ніж знаємо в реальності. В результаті, ми провалюємось в оману: ми не знаємо про те, що насправді ми не знаємо і не розуміємо того, на знання і розуміння чого претендуємо тільки через легкість доступу до інформації. Але доступ до інформації – це ще не знання і не розуміння, це ще не здатність до критичного мислення.
Критичне мислення – це здатність перевіряти не тільки чужі переконання і думки щодо брехливості, а й свої, навіть якщо ми вважаємо їх традиційними в якомусь сенсі. Те, що стосується Божественного і описаного в Його богодухновенному Слові, ми приймаємо вірою, здійсненням очікуваного й упевненістю в невидимому. Але те, що стосується життя християнина в створеному Богом світі й суспільстві, інформації, яку він отримує зі світу і суспільства, нам необхідно перевіряти саме за допомогою критичного мислення, розвиваючи в собі здатність відрізняти брехню від правди, а не просто вірити будь-якій доступній нашому розуму інформації.
Критичне мислення є один з фундаментальних ознак смирення християнина перед Духом Святим: вірити НЕ брехні, а правді, вчити інших вірити НЕ брехні, а правді, розрізняти брехню і правду. Зневага і презирство до критичного мислення є однією з ознак незрілості або гордині людини, коли вона, намагаючись розрізняти брехню від правди, керується своїми емоціями й суб’єктивними думками, не піддаючи сумніву свої особисті переконання.
Питання не в тому, щоб сумніватися в Божественній Істині. Питання в тому, щоб сумніватися в собі, коли я свої погляди і переконання використовую як об’єктивний критерій, визначаючи різницю між брехнею і правдою. (Далі буде…)
Джерело: facebook.com/taras.dyatlik
