28 дітей на одного кандидата: Чому в Україні забагато сиріт і замало усиновлень?

В Україні склалася парадоксальна та болюча ситуація: попри тисячі дітей, які потребують родинного тепла, кількість реальних усиновлень та кандидатів у батьки скорочується. Статистика Державної служби України у справах дітей за 2025 рік відкриває складну картину «соціального сирітства» та бюрократичних перепон, які стоять на шляху дитини до сім’ї.

Джерело: Опендатабот

Сирітство в цифрах: реальність проти статусу

На кінець 2025 року в Україні налічувалося 59 350 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Це на 4% менше, ніж роком раніше. Здавалося б, тенденція до скорочення позитивна, проте за цими цифрами ховається «юридична пастка».

Як зазначає адвокатка та усиновлювачка Інна Мірошниченко, з майже 60 тисяч дітей, які живуть в інтернатах, лише 5 тисяч мають юридичний статус, що дозволяє їх усиновити. Решта — це так звані «соціальні сироти». Вони мають біологічних батьків, які не позбавлені прав, але з різних причин не займаються вихованням. Такі діти роками живуть у системі, не маючи шансу на нову родину.

Хто хоче стати батьками?

2025 рік став складним для сфери усиновлення: кількість кандидатів зменшилася на 13% і наразі становить 2 097 осіб.

• 77% кандидатів — це подружні пари (1 619 пар).

  Приєднуйся до нашого Телеграм

• 479 самотніх громадян також готові взяти на себе відповідальність за дитину.

• Віковий портрет: Майже половина кандидатів (50%) — це люди віком 40–50 років.

Найбільше охочих усиновити дитину мешкає у Києві та області, а також на Львівщині та Дніпропетровщині.

Чому кандидати не знаходять «свою» дитину?

Попри те, що на одного кандидата припадає в середньому 28 дітей зі статусом, кількість успішних усиновлень у 2025 році впала на 10% (усиновлено 1 150 дітей). Експерти виділяють кілька ключових бар’єрів:

1. Територіальна обмеженість: Кандидат бачить дітей лише у своєму районі. Єдина база даних, яка раніше дозволяла шукати дитину по всій країні, наразі фактично не функціонує.

2. Родинні групи: Багато дітей у системі — це брати та сестри (від 3 до 5 і більше осіб). За законом їх не можна розлучати, а усиновити таку велику групу готові одиниці.

3. Очікування щодо здоров’я та віку: Більшість батьків шукають здорову малечу дошкільного віку. Натомість більшість дітей у закладах — це підлітки або діти, що мають особливі освітні чи медичні потреби через складні умови минулого життя.

Регіони-лідери

Дніпропетровщина вже третій рік поспіль є лідером за кількістю усиновлень (136 дітей за рік). Водночас цей регіон має і найбільшу кількість сиріт в країні — понад 7,3 тисячі дітей.

Окрім усиновлення, в Україні активно працює інститут опіки та піклування — так нові сім’ї у 2025 році знайшли 6 627 дітей.

Для християнської спільноти сирітство — це не просто статистика, а заклик до дії. Письмо нагадує нам, що «чиста й непорочна побожність… полягає в тому, щоб опікуватися сиротами» (Якова 1:27). Ситуація в Україні вимагає не лише реформи державної системи та баз даних, а й готовності суспільства відкривати серця для дітей старшого віку та родинних груп.

Читайте також:

• Усиновлення в Україні: чому діти старше 10 років залишаються без сімей

Please support us Газета Слово про Слово on Patreon!