Україна перед викликом: між мобілізацією та правом на відмову через віру
Українське суспільство стикається зі складним вибором між необхідністю захисту країни та дотриманням прав громадян, які через релігійні переконання не можуть взяти до рук зброю.
Джерело: НВ
Максим Васін, виконавчий директор Інституту релігійної свободи (IPC), підкреслює, що українське законодавство гарантує право на альтернативну службу, але на практиці віруючі стикаються з численними перешкодами. Він зазначає, що в умовах воєнного стану не було введено обмежень на це право, але водночас не існує чіткої процедури для його реалізації під час мобілізації.
Проблема альтернативної служби в Україні не нова і датується часами першої хвилі російської агресії у 2014 році. З того часу не було зроблено достатньо кроків для вирішення цього питання на законодавчому рівні. Васін вважає, що залучення віруючих до цивільних оборонних завдань було б корисніше для держави, ніж їх кримінальне переслідування.
Він також згадує про ініціативу уряду створити робочу групу для вирішення цього питання, але зазначає, що проблема залишається невирішеною вже майже десять років. Васін підкреслює важливість розв’язання цього питання не лише для внутрішньої політики, але й для демонстрації міжнародній спільноті прихильності України до демократичних цінностей та прав людини.
За даними правозахисної організації Forum18, після 24 лютого 2022 року в Україні було винесено кілька вироків у справах про альтернативну службу, включаючи умовні терміни ув’язнення та виправдувальні вироки, які прокурори продовжують оскаржувати.
Васін наголошує на необхідності захисту конституційного права на альтернативну службу, щоб уникнути непотрібного кримінального переслідування віруючих і забезпечити їх можливість допомагати державі в обороні без порушення їхніх релігійних переконань.
Історія 41-річного Михайла Яворського з Івано-Франківська, який звернувся до військкомату з пропозицією допомагати на фронті не зброєю, але був відхилений та згодом засуджений за ухилення від мобілізації, відображає глибину цієї проблеми.
Ситуація ускладнюється тим, що деякі віряни, які готові виконувати невійськові обов’язки, такі як водіння, медична допомога чи логістика, стикаються з нерозумінням та судовими переслідуваннями. Водночас, держава втрачає потенціал цих громадян, які могли б зміцнити обороноздатність країни на цивільних позиціях.
Читайте також:
Розв’язання проблеми альтернативної служби не лише дозволить Україні ефективніше використовувати потенціал своїх громадян у воєнний час, але й стане важливим кроком на шляху до дотримання міжнародних зобов’язань у сфері прав людини та підтвердженням демократичних цінностей країни.
