Типографія відмовилася друкувати прапор ЛГБТ-військових: Офіс Омбудсмана звинувачує у дискримінації
У Києві розгорівся суспільний конфлікт довкола відмови друкарні «Домінанта Текстиль» надрукувати прапор для організації «Українські ЛГБТ+ військові за рівні права». Причиною відмови стало внутрішнє корпоративне правило компанії — не виконувати замовлення, які суперечать релігійним чи етичним переконанням її власників.
Джерело: vsirazom
У відповідь представники ЛГБТ-спільноти звернулися зі скаргою до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Офіс Омбудсмана надіслав офіційний лист директору друкарні, у якому зазначив, що така відмова «має ознаки дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності».
«Просимо вжити належних заходів щодо недопущення дискримінації споживачів під час реалізації товарів та послуг», — йдеться у листі за підписом Ганни Барабаш, заступниці керівника Секретаріату Омбудсмана.
Суперечка про права і переконання
Власники друкарні заявили, що діють відповідно до власних переконань і захищають традиційні сімейні цінності. Вони не вбачають у своїх діях дискримінації, натомість заявляють про своє право обирати, які замовлення приймати, посилаючись на свободу підприємницької діяльності.
На їхній захист виступив Руслан Кухарчук, голова руху «Всі разом!», який звинуватив Офіс Омбудсмана у дискримінації за переконаннями. Він вважає, що реакція Уповноваженого порушує права підприємців.
«Офіс Омбудсмана фактично атакує типографію за те, що вона відмовилася друкувати прапори “ЛГБТ-військових”. Це вже є ознакою переслідування за переконання», — наголосив Кухарчук.
Реакція медіарегулятора
На цьому тлі ЛГБТ-організація також подала скаргу до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення щодо публікації на сайті «Всі разом!», в якій повідомлялося про відмову друку. За результатами засідання, Нацрада винесла припис організації, зобов’язавши усунути порушення.
Цей інцидент в Україні набуває особливого звучання на тлі нещодавньої відмови Європейської Комісії від ухвалення “Директиви про рівне ставлення” (ETD), яка могла б обмежити право підприємців відмовляти в обслуговуванні з міркувань совісті. Таким чином, у ЄС було збережено свободу дій для бізнесу відповідно до етичних і релігійних переконань.
Читайте також:
Із боку свободи совісті, типографія вчинила законно і треба просто змінити постачальник а послуг на більш нейтрального, для якого “гроші не пахнуть”, хто схоче перехопити змогу підзаробити. З іншого боку, країна потребує “доктрину фортеці”, завдяки якій навіжених сектантів, що прийдуть шкодити типографії, яка погодиться на друк, можна було б на законних підставах перестріляти із рушниці, захищаючи своє право власності і власність як таку.
Проте, з іншого боку, якщо Comfy чи Розетка знову зроблять логотип веселковим, тоді нехай і віряни стулять свої пельки, шукаючи “православного” постачальника електроніки. Як казав один релігійний пропагандист, для релігії ліберальний “державний” агностицизм гірший за радянський державний атеїзм.