Про жадобу до наживи
Жадоба до наживи – одна з найпідступніших пасток, що підстерігають нас у нашій земній мандрівці. Її спокусливою приманкою слугує не те реальне, що в нас є, а те уявне, що ми хотіли б мати. Це жага того, чого в нас ще немає, але дуже хочеться, щоб було. Жага, яка затьмарює радість від того, що ми маємо.
Жадібність – частина тієї самої гріховної природи, що міститься в кожному з нас від народження. Дайте немовляті бажану іграшку, а потім покажіть іншу. Воно тут же забуде про ту, якої щойно домагалося.
Кому є діло до того, що вже отримав? Саме те, чого в тебе немає, справді хвилює.
Саме на цій властивості людської натури будуються сучасні ринкові стратегії. Можливо ті, хто старше, ще пам’ятають стародавні часи, коли, купивши що-небудь, цим користувалися доти, доки не зноситься або не поламається. Потім ремонтували, лагодили, штопали й знову користувалися. І тільки коли виріб уже не підлягав ремонту, його… ні, не викидали одразу, а розбирали на запчастини та латки.
Сьогодні ж поломка – не стільки засмучення, скільки привід купити щось крутіше. Один знайомий пастор розповів, що мріяв про новий айфон. І коли на тому, що в нього був, тріснуло скло, він так і заявив дружині: це – знак згори, що пора купувати новий. Але дружина також була обізнана в тлумаченні знамень. «Нічого подібного! – сказала вона, – Це – знак, що потрібно сходити в сервіс і за п’ять хвилин замінити».
Уміння задовольнятися тим, що маєш, – особлива навичка, яку потрібно виховувати в собі, щоб не потрапити в пастку марнославства. Радісна вдячність за те, що маєш, жене геть незадоволеність тим, що ми маємо на цей час.
Безумовно, існує і здорове невдоволення. Невдоволення чимось, що я хотів би зробити краще.
Поліпшити себе, поліпшити свою кваліфікацію, поліпшити свої стосунки з людьми, поліпшити своє місто, свою країну. Бажання покращувати цей світ для більшої слави Творця – це здорове конструктивне невдоволення. Пастка – у невдоволенні майном. Не тим, який я є, а тим, що в мене є.
Скільки потрібно людині, щоб їй було достатньо? Кажуть, відповідь у всіх одна й та сама: ще трохи. Якщо спраглий здатний напитися, а голодний може наїстися досхочу, жадоба до наживи межі не має.
Слово з Писання, що перекладається як «жадоба до наживи», означає користолюбство, жадібність, корисливість, лихоїмство, ненаситність. Ісус попереджає: «Дивіться, стережіться користолюбства, бо життя людини не залежить від достатку її маєтку» (Луки 12:15).
Читайте також:
А апостол Павло додає, що вона − те ж саме, що ідолопоклонство (Колосян 3:5). Майно стає ідолом, на якого ми покладаємо свої надії.