В Італії соціальні служби неправомірно викрали та утримували сина з української родини
У серці Європи, в Італії, відбулося викрадення та примусове утримання сина в українській сім’ї Якушенко, що сталося під виглядом захисту його інтересів соціальними службами. Ця подія стала частиною більш широкої проблеми вилучення дітей з українських сімей в Європі, особливо після початку війни в Україні.
Джерело: vsirazom.ua
Історія родини Якушенко, що закінчується щасливим поверненням дитини, піднімає питання про межі втручання держави в особисте життя та потребу в захисті прав дітей і батьків.
Більше 19 тисяч українських дітей були вивезені на територію Росії з початку Великої війни в Україні. Водночас почалась масова еміграція українських сімей в країни Європи. Це в свою чергу спричинило вилучення дітей тамтешніми соціальними службами. Утім ця проблема в країнах Європи була і раніше. Причини таких ситуацій можуть бути різними. Зокрема надходять непоодинокі повідомлення, що такі замовлення на вилучення українських дітей надходять в інтересах лгбт-пар.
Італійська трагедія: випадок з української сім’ї Якушенко свідчить про глибоку проблему кіднепінгу дітей. З початком російської агресії проти України, багато українських родин шукали притулку в країнах Європи, де вони несподівано стикалися з викликами, включно з неправомірними вилученнями їхніх дітей соціальними службами.
Анна Якушенко, мати одинадцятирічного Данила, поділилася своєю історією боротьби за сина. Вона вважає, що стала жертвою незаконної схеми вилучення дитини, коли місцева соціальна служба без пояснення причин вирішила забрати її сина. Анна розповіла, що їй та її сину було надано мінімум прав та можливостей для спілкування з родиною, а їхнє перебування в закладі нагадувало ув’язнення.
Анна з сином Данилом проживають в Італії понад 10 років. Коли сину було 3 роки, в нього почалися психологічні проблеми. Данило відвідував психолога. Коли він пішов до школи, були незначні проблеми з поведінкою. Через деякий час Анна перевела сина в іншу школу, в якій і почалися серйозні проблеми. Дитині не давали помічників, які повинні працювати з нею та допомагати їй.
У березні 2019 року Анну викликали в соціальну службу та надали документ, в якому йшлося, що дитину забирають в Comunità (заклад, схожий на дитячий будинок). Причину цього рішення не сказали, мовляв, законом не дозволено таке повідомляти. Анні запропонували поїхати в соціальну службу із сином. Вони, зібравши речі, поїхали у Comunità (в розмові з журналістом організації “Всі разом!” Анна називає цей заклад в’язницею для дітей). Там забрали телефон та не дозволяли говорити з рідними. Їм не повідомляли, де вони знаходяться. Пізніше Анні дозволили раз на два тижні телефонувати своїй мамі. І тільки через місяць дали говорити з чоловіком (з ним Анна познайомилась раніше в Італії, а під час цієї історії вони одружились).
У соціальній службі над ними почали знущатися. Навмисно провокували дитину на агресію, після чого притискали до підлоги. Вихователі виштовхували маму з кімнати, пізніше вони писали, що мама не давала їм можливість працювати, хоч це було неправдою. Без обстеження та огляду лікаря хлопчику почали давати психотропні препарати. «Після цих ліків син перетворився на овоч, він засинав на ходу, набрав зайву вагу. Данилу було 7 років, а психотропні, які йому давали, призначаються дітям 13-14 років. Якщо б я відмовилася він цих ліків, то співробітники закладу могли заявити, що я не допомагаю їм у роботі», – розповідає Анна.
Одного разу, вчергове довівши дитину до істерики, працівники закладу викликали швидку допомогу. Данила з Анною поклали до лікарні з незрозумілої причини. Пізніше соціальна служба надала нові документи, згідно яким дитину перевезли в інший дитячий будинок вже без мами. Причиною цього було те, що начебто мама не здатна впоратися з сином. У дитячому будинку дійшло до того, що Данило ледь не вистрибнув з 3 поверху.
В цей час Анна намагалась вирішити цю ситуацію. На суді вирішилось, що дитина здорова. Врешті-решт суд вирішив тимчасово віддали Данила на виховання бабусі. Вона почала поступово знімати психотропні препарати. У дитини внаслідок психотропних з’явилась зайва вага і галюцинації.
Перед тим, як дитину віддали бабусі, Анна одружилась з італійцем. Після цього назвали причину, по якій забрали дитину: на зустрічі з психотерапевтом дитина нібито заявила, що піддається насильству в сім’ї. Перед початком всієї історії, дитина 1 раз протягом 5 хвилин спілкувалась з цим психотерапевтом. До цього Данило 3 роки відвідував іншого лікаря. Пізніше він зазначав, що такого психотерапевту не казав.
Коли дитина була вже у бабусі і тривало розслідування, розкрилося багато брехні. Жінка, яка була ініціаторкою того, щоб забрати дитину – звільнилася. Comunità, в якій син перебував сам – закрили. В той момент в Італії масово крали дітей. Психотерапевти казали, що у сім’ях проблеми і відбирали дітей. «Вони «продавали» дітей лгбт-парам чи іншим сім’ям. Ця ситуація була відомою і відбувалася саме в той момент, коли у мене відібрали сина. Я знаю ситуації, коли в Італії торгували дітьми. Це може бути замовлення від пари гомосексуалістів або лесбійок. Вони обирають, яку саме дитину хочуть і соціальні служби роблять все для того, щоб знайти і забрати таку дитину», – зазначає Анна. Вона припускає, що її сім’я могла бути жертвою такої схеми. Коли Данило був у бабусі, її викликали в центр усиновлення і просили показати дитину. Потенційна прийомна «пара батьків» розглядала Данила як товар.
Через те, що дитина почала жити у бабусі, змінилася соціальна служба, яка вела цю справу. І саме нова соціальна служба допомогла вирішити цю ситуацію. «Ми довели, що насильства не було, що дитина абсолютно здорова й у неї немає психологічних проблем. Я почала бачитися із сином», – з радістю згадує Анна. Сина мамі повернули в грудні 2023 року, але соціальна служба наглядає за сім’єю досі. У 2025 році обіцяють повністю прибрати соціальний нагляд. Зараз поданий зустрічний позов в суд за те, що був наклеп, за знущання над дитиною та за те, що його посадили на психотропні, без жодних діагнозів.
На даний момент Данилу вже 13 років. Він навчається добре в школі та займається фехтуванням. Данило абсолютно нормальна дитина.
Цей випадок висвітлює значні виклики та труднощі, з якими стикаються багато українських батьків, що борються за своїх дітей в іноземних правових системах. Важливість захисту прав дітей і їхньої безпеки ніколи не повинна бути знецінена на користь бюрократичних процедур і помилкових звинувачень.
Вам сподобається:
